Семірадзький Юзеф

Визначення і загальна характеристика

СЕМІРА́ДЗЬКИЙ Юзеф (28. 03. 1858, Харків — 12. 12. 1933, Варшава) — геолог, палеонтолог. Навчався у Дерптському університеті (нині м. Тарту, Естонія), де 1881 отримав ступінь кандидата геогнозії та мінералогії на основі праці «Nasze głazy narzutowe» («Наші валуни»; надрукована у «Pamiętniku Fizjograficznym», 1882); у 1884 захистив магістерську дисертацію «Die geognostischen Verhältnisse der Insel Marinoque» («Геогностичні умови острова Марінок»), 1888 — докторську дисертацію «Ein Beitrage zur Kenntniss der typischen Andesitgesteine» («Внесок до вивчення типових андезитових порід»). Від 1887 — приват-доцент кафедри геології, від 1894 — професор кафедри палеонтології, 1914–32 — завідувач кафедри геології і палеонтології, водночас 1922–23 — декан філософського факультету, 1926–27 — ректор, 1927–28 — проректор Львівського університету; 1932–33 — старший геолог Інституту геології у Варшаві. Брав участь у наукових експедиціях до Південної Америки (1882–82, переважний час у Еквадорі; 1891–92, Бразилія, Уругвай, Чилі, Парагвай; 1896–97, Бразилія). Наукові дослідження присвячені стратиграфії та фауні юри Польщі, палеозою Польського нагір’я. Провадив геологічні дослідження на Волині та Поділлі, займався питаннями карпатських нафтових родовищ.

Завантажити статтю