Скакун Микола Олександрович
СКАКУ́Н Микола Олександрович (22. 03. 1930, с. Лихоліти Іркліївського, нині Золотоніського р-ну Черкаської обл. — 14. 03. 2020, Севастополь) — фізик. Кандидат фізико-математичних (1964), доктор технічних (1978) наук, професор (1992). Закінчив Харківський університет (1954). Від 1955 працював у Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут» НАНУ: 1967–95 — начальник лабораторії застосування прискорювачів і методів ядерної фізики для вирішення прикладних задач, 1995–2013 — провідний науковий співробітник. Від 2013 — на пенсії. Наукові дослідження присвячені проблемам ядерної фізики. Розвинув науковий напрям з вивчення орієнтаційних ефектів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Поляризация протонов в ядерной реакции He3(d,p)He4 // Украинский физический журнал. 1962. Т. 7, № 4; Use of the channeling technique and the theory of flux peaking effects to a determine the location of B in Si // Radiation Effects. 1975. Vol. 25; Channeling study of high-T superconducting single crustal sublattices // Nuclear Instruments and Methods. 1992. Vol. 67; Новый метод определения тормозных потерь энергии гиперканалированных частиц // Поверхность. 1995. Т. 5; Применение методов ядерной физики и ускорителей ННЦ ХФТИ для изучения состава, структуры и свойств твердых тел // Вопросы атомной науки и техники. 2003. № 6 (усі — співавт.).