Ханко Віталій Миколайович
ХАНКО́ Віталій Миколайович (31. 08. 1937, Полтава) — мистецтвознавець, бібліограф, педагог. Батько О. Ханка. Обласні премії імені Панаса Мирного (2009), імені С. Таранушенка (2016), імені Т. Яблонської НСХУ (2020). Член НСХУ (1987), НСМНМУ (1990; голова Полтавського осередку, 1991–94), Асоціації українських мистців (1993), Міжнародної асоціації арткритиків (1997), Національної спілки краєзнавців України (2016). Закінчив відділення художньої кераміки Миргородського керамічного технікуму (Полтавська обл., 1962; викладачі В. Богданов, Л. Статкевич), мистецтвознавчий факультет Інституту живопису, скульптури та архітектури в Ленінграді (нині Санкт-Петербург, 1969; викладачі І. Бартенєв, А. Пунін, О. Савінов). Працював художником Романівського склозаводу в смт Дзержинськ (нині с-ще Романів Житомирської обл., 1962–66); викладачем Миргородського керамічного технікуму (1966–69); від 1970 — у Полтавському художньому музеї: завідувач відділу, 1987–95 — заступник директора з наукової роботи; 1995–2015 — доцент кафедри дизайну архітектурного середовища та образотворчого мистецтва Полтавського технічного університету. Водночас викладав у Полтавському університеті споживчої кооперації України (2002–05), Полтавському педагогічному університеті (2004–05). Досліджує українське просторове, пластичне й ужиткове мистецтво 18–20 ст., мистецьке життя Полтавщини, осередки народного мистецтва, музейні установи, мистецькі навчальні заклади, промислові артілі й фабрики художніх виробів та ін. Підготував низку статей для видань «Словник художників України» (1973), УРЕ (2-е вид., т. 8–12, 1982–85), енциклопедичних довідників «Митці України» (1992) та «Полтавщина» (1993), енциклопедії «Мистецтво України» (т. 1, 1995), біобібліографічного словника «Художники народов СССР» (т. 4, кн. 1–2, 1983–95), ЕСУ. Автор видань «Словник мистців Полтавщини» (2002), «Миргородський мистецький словник (кінець ХVІІ — початок ХХІ сторіччя). Персоналії» (2005; обидва — Полтава), «Лекції з історії мистецтва» (зшитки 1–5, К., 2006–07), «Мистецтвознавча думка на Полтавщині», «Полтавщина: плин мистецтва, діячі. Мистецтвознавчі праці» (обидва — 2007), «Енциклопедія мистецтва Полтавщини» (т. 1–2, 2014–15; усі — Полтава), «Миргород як осередок керамічної освіти в Україні» (2021), «Плин мистецького життя», «Опанас Сластьон» (обидва — 2022), «Опанас Сластьон: Життєвий шлях, національний мистецький спадок» (2024; усі — Харків), а також багатьох публікацій про життя й творчість архітектора В. Кричевського, скульпторів М. Гаврилка, Є. Трипільської, С. Жука, живописців М. Буніна, І. Северина, Г. Цисса, П. Горобця, І. Черінька, різьбярів Ф. і П. Юхименків, В. Гарбуза, Я. Усика, В. Кваші, художників П. Волика, О. Левадного, керамістів І. Віцька, І. Українця, Б. П’яниди, мистецтвознавців В. Щербаківського, В. Підгори, О. Федорука, Г. Шибанова, народознавців В. Василенка, Л. Падалки та ін. Укладач бібліографічних покажчиків «Опанас Сластьон» (К., 1988), «Полтавський художній музей. 1919–1994» (П., 1994), «Миргородський керамічний технікум ім. М. Гоголя» (Миргород, 1996), альбомів «Михайло Коргун — різьбяр» (К., 1994), «Портрети українських кобзарів Опанаса Сластьона» (Х., 2018), «Анатолій Дяченко. Графіка і малярство» (Кременчук, 2018), каталогів художніх виставок. Створив пейзажі й портрети (акварель, туш, олівець), проєкти наборів зі скла тощо. Окремі твори зберігаються в музеях Полтави, Чернігова й Миргорода. 2019 подарував Полтавському краєзнавчому музею понад 2800 експонатів, зокрема документи й світлини козацького роду Ханків від початку 20 ст., мистецькі твори (малярство, графіка, порцеляна й фаянс, 9 проєктів Миргородського держкурорту О. Сластьона за 1930), класичні вироби гончарського посуду й кахлів, зразки традиційної народної вишивки початку 20 ст., народні картини на склі й дикті різних осередків Полтавщини, документальні матеріали про мистецькі установи регіону, афіші художніх виставок від 1926, а також понад 300 книг з автографами визначних діячів культури й мистецтва (повний перелік поданий у виданні «Ілюстрований каталог фонду мистецтвознавця Віталія Ханка у Полтаві», Х.; П., 2023). Про життя та творчість Х. створено документальний фільм «Віталій ХанКО. Місія» (2024, режисер Д. Зозуля). Відомі його портрети авторства В. Брикульця (1987), Є. Путрі (та дружній шарж, 1986), П. Ганжі (обидва — 1998).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Класичне різьбярство Полтавщини // Образотворче мистецтво. 1991. № 4; Культурне і мистецьке життя Полтавщини доби Української Народної Республіки // Полтавська Петлюріана. П., 1993; Лев Падалка та його розвідки на теми етномузики й архітектури // Археол. зб. Лівобереж. України. П., 1997. Ч. 1–2; Графічні інтерпретації «Енеїди» (До 200-ліття першодруку) // Образотворче мистецтво. 1998, № 2; Будинки народних шкіл за проектами О. Сластьона // Мистецтвознавство України. Зб. наук. пр. К., 2000. Вип. 1; Класики українського мистецтва — викладачі та вихованці навчально-керамічного осередку у Миргороді // Українська керамологія. Кн. 1. Опішня, 2001; Технічно-мистецька освіта на Полтавщині: 1870–1910 роки // Українська АМ: Дослідн. та наук.-метод. пр. К., 2001. Вип. 8; Поступ рідного мистецтва // Шевчук А. Українська образотворчість: Пошуки істини. К., 2007; Національна скульптура ХІХ–ХХ ст.: внесок полтавців // Образотворче мистецтво. 2017. № 1; Феномен маестро фаянсу Бориса П’яниди з Буд, що на Харківщині // Там само. 2019. № 3; Dom Ziemstwa w Poltawie — fundamentalne dzielo ukrainskiej architektury secesyjnej ХХ wieku // Sztuka ukrainska ХХ wieku i polsko-ukrainskie zwiazki artystyczne. Warsawa; Torun, 2019, T. 7; Мистецька візуалізація коштовного альбому про вкраїнську старовину за 1900 рік // З української старовини. Х., 2020.
Рекомендована література
- Черкас О. Літописець рідного краю // Прапор перемоги [Миргород]. 1987, 1 верес.;
- Лащук Ю. Віталію Ханкові — шістдесят // Образотворче мистецтво. 1997. № 2;
- Онищенко В. Історик мистецтва від Бога // Укр. керамол. журн. 2002. № 3;
- Степовик Д. Сіяч на ниві національного: мистецтвознавець Віталій Ханко. К., 2007;
- Федорук О. Ратай українського поля: мистецтвознавець Віталій Ханко. К., 2007;
- Ханко О. Ювілейне сімдесятиліття: мистецтвознавець Віталій Ханко. К., 2007;
- Шибанов Г. Творчий ужинок ученого-патріота // Рідний край. П., 2007. № 2;
- Білокінь С. Нинішню статтю присвячено ювілярові 2007 року Віталієві Миколайовичу Ханкові // Білокінь С. На шляхах інституціоналізації: До соціальної історії гуманітарних наук в Україні, ХХ ст. К., 2009;
- Жовнір Н. Першу в Україні велику регіональну енциклопедію створив полтавець Віталій Ханко // Вечірня Полтава. 2015, 16 груд.;
- Шаповалов В., Шаповалова В. Гранд мистецтвознавства: до 80-річчя Віталія Ханка // Прапор перемоги [Миргород]. 2017, 8 верес.;
- Неїжмак В. Щедрий дар, який не виміряти грошима // Голос України. 2019, 9 жовт.;
- Щедрий дар Віталія Ханка // Вечірня Полтава. 2019, 2 жовт.;
- Кондратенко Н., Сулима О. Щедрий дарунок мистецтвознавця Віталія Ханка // Образотворче мистецтво. 2020. № 2;
- Віталій Ханко: Бібліогр. ілюстров. покажч. пр. (ювіл. вид.). Х.; П., 2022.