Ханко Віталій Миколайович

ХАНКО́ Віталій Микола­йович (31. 08. 1937, Полтава) — мистецтво­знавець, бібліо­граф, педагог. Батько О. Ханка. Обласні премії імені Панаса Мирного (2009), імені С. Таранушенка (2016), імені Т. Яблонської НСХУ (2020). Член НСХУ (1987), НСМНМУ (1990; голова Полтавського осередку, 1991—94), Асоціації українських мистців (1993), Між­народної асоціації арткритиків (1997), Національної спілки крає­знавців України (2016). Закінчив від­діле­н­ня художньої кераміки Миргородського керамічного технікуму (Полтавська обл., 1962; викладачі В. Бог­данов, Л. Статкевич), мистецтво­знавчий факультет Ін­ституту живопису, скульптури та архітектури в Ленін­граді (нині Санкт-Петербург, 1969; викладачі І. Бартенєв, А. Пунін, О. Савінов). Працював художником Романівського склозаводу в смт Дзержинськ (нині с-ще Романів Житомирської обл., 1962—66); викладачем Миргородського керамічного технікуму (1966—69); від 1970 — у Полтавському художньому музеї: завідувач від­ділу, 1987—95 — за­ступник директора з наукової роботи; 1995—2015 — доцент кафедри дизайну архітектурного середовища та образотворчого мистецтва Полтавського технічного університету. Водночас викладав у Полтавському університеті споживчої кооперації України (2002—05), Полтавському педагогічному університеті (2004—05). Досліджує українське просторове, пластичне й ужиткове мистецтво 18—20 ст., мистецьке життя Полтавщини, осередки народного мистецтва, музейні установи, мистецькі на­вчальні заклади, промислові артілі й фабрики художніх виробів та ін. Під­готував низку статей для ви­дань «Словник художників України» (1973), УРЕ (2-е вид., т. 8—12, 1982—85), енциклопедичних довід­ників «Митці України» (1992) та «Полтавщина» (1993), енциклопедії «Мистецтво України» (т. 1, 1995), біо­бібліо­графічного словника «Художники народов СССР» (т. 4, кн. 1—2, 1983—95), ЕСУ. Автор ви­дань «Словник мистців Полтавщини» (2002), «Миргородський мистецький словник (кінець ХVІІ — початок ХХІ сторіч­чя). Персоналії» (2005; обидва — Полтава), «Лекції з історії мистецтва» (зшитки 1—5, К., 2006—07), «Мистецтво­зна­вча думка на Полтавщині», «Полтавщина: плин мистецтва, діячі. Мистецтво­знавчі праці» (обидва — 2007), «Енциклопедія мистецтва Полтавщини» (т. 1—2, 2014—15; усі — Полтава), «Миргород як осередок керамічної освіти в Україні» (2021), «Плин мистецького життя», «Опанас Сластьон» (обидва — 2022), «Опанас Сластьон: Жит­тєвий шлях, національний мистецький спадок» (2024; усі — Харків), а також багатьох публікацій про життя й творчість архітектора В. Кричевського, скульпторів М. Гаврилка, Є. Трипільської, С. Жука, живописців М. Буніна, І. Северина, Г. Цисса, П. Горобця, І. Черінька, різьбярів Ф. і П. Юхименків, В. Гарбуза, Я. Усика, В. Кваші, художників П. Волика, О. Левадного, керамістів І. Віцька, І. Українця, Б. Пʼяниди, мистецтво­знавців В. Щербаківського, В. Під­гори, О. Федорука, Г. Шибанова, народо­знавців В. Василенка, Л. Падалки та ін. Укладач бібліо­графічних покажчиків «Опанас Сластьон» (К., 1988), «Полтавський художній музей. 1919—1994» (П., 1994), «Миргородський керамічний технікум ім. М. Гоголя» (Миргород, 1996), альбомів «Михайло Коргун — різьбяр» (К., 1994), «Порт­рети українських кобзарів Опанаса Сластьона» (Х., 2018), «Анатолій Дяченко. Графіка і малярство» (Кременчук, 2018), каталогів художніх ви­ставок. Створив пейзажі й порт­рети (акварель, туш, олівець), проєкти наборів зі скла тощо. Окремі твори зберігаються в музеях Полтави, Чернігова й Миргорода. 2019 подарував Полтавському крає­знавчому музею понад 2800 екс­понатів, зокрема документи й світлини козацького роду Ханків від початку 20 ст., мистецькі твори (малярство, графіка, порцеляна й фаянс, 9 проєктів Миргородського держкурорту О. Сластьона за 1930), класичні вироби гончарського посуду й кахлів, зразки традиційної народної вишивки початку 20 ст., народні картини на склі й дикті різних осередків Полтавщини, документальні матеріали про мистецькі установи регіону, афіші художніх ви­ставок від 1926, а також понад 300 книг з авто­графами ви­значних діячів культури й мистецтва (повний пере­лік по­даний у ви­дан­ні «Ілюстрований каталог фонду мистецтво­знавця Віталія Ханка у Полтаві», Х.; П., 2023). Про життя та творчість Х. створено документальний фільм «Віталій ХанКО. Місія» (2024, режисер Д. Зозуля). Ві­домі його порт­рети авторства В. Брикульця (1987), Є. Путрі (та дружній шарж, 1986), П. Ганжі (обидва — 1998).

Завантажити статтю