Станішевський Юрій Олександрович

СТАНІШЕ́ВСЬКИЙ Юрій Олександрович (28. 10. 1936, Харків — 25. 09. 2009, Київ) — театрознавець, музичний рецензент, педагог, лібретист, театральний діяч. Чоловік Т. Швачко. Доктор мистецтвознавства (1974), професор (1983), член-кореспондент АМУ (2002). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1989). Премії СТДУ (1983), Всесвітньої ради танцю ЮНЕСКО (1989). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (2007). Закінчив Харківський університет (1960), аспірантуру Московського інституту театрального мистецтва (1963). Від 1964 працював в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАНУ: від 1974 — завідувач відділу театрознавства; від 1994 — президент Української академії танцю і Національного комітету Всесвітньої ради танцю ЮНЕСКО (усі — Київ). Засновник і художній керівник Міжнародних конкурсів балету імені С. Лифаря (1993), класичного танцю імені Ю. Григоровича «Фуете» в «Артеку» (АР Крим, 1998), фестивалів «Серж Лифар де ля данс» та «Українського танцю імені В. Авраменка» (1995). Створив наукову школу сучасного українського балетознавства, музичної режисури та сценічної культури. Співавтор лібрето балетів «Вікінґи» Є. Станковича, «Пер Гюнт» на музику Е. Ґріґа, «Весілля Фіґаро» на музику В.-А. Моцарта. Автор досліджень з історії українського музичного театру та режисури, професійного хореографічного мистецтва, драматичного театру, а також низки статей в ЕСУ.

Завантажити статтю