Степаненко Петро Володимирович
СТЕПАНЕ́НКО Петро Володимирович (12. 07. 1978, с. Озірна Звенигородського р-ну Черкаської обл. — 08. 07. 2023, поблизу с. Кліщіївка Бахмутського р-ну Донецької обл., похований у м. Шпола Звенигородського р-ну) — військовик. Молодший сержант. Герой України (2025, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2023, посмертно). Навчався в Озірянській загальноосвітній школі (1984–93) та Тальянківському аграрному технікумі (Тальнівський, нині Звенигородський р-н, 1993–95). Відтоді працював на будівництві в Києві. На початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну (24 лютого 2022) вступив до лав Збройних сил України. Пройшовши навчання, служив бойовим медиком роти вогневої підтримки 118-ї окремої бригади 159-го окремого батальйону Сил територіальної оборони. Від квітня 2023 воював на території Бахмутського р-ну, зокрема поблизу м. Часів Яр і с. Кліщіївка. Завдяки його мужності та професіоналізму збережено життя багатьом українським воїнам. Загинув, рятуючи побратима.