СТЕПАНИ́ЩЕВ Олександр Олександрович (24. 06. 1980, с. Колюхів Тиврівського, нині Він­ницького р-ну Він­ницької обл. — 05. 05. 2024, по­близу с. Григорівка Бахмутського р-ну Донецької обл., похований 09. 05. 2024 у рідному селі) — військовик. Солдат. Герой України (2025, посмертно). Від­значився під час боїв, що роз­почалися після повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ в Україну (24 лютого 2022). Служив старшим стрільцем-оператором 1-го стрілецького від­діле­н­ня 3-го стрілецького взводу 3-ї стрілецької роти 1-го стрілецького баталь­йону 56-ї окремої мотопіхотної бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. Під час масованого російського об­стрілу витягнув з-під щільного вогню 5-х по­братимів і організував транс­портува­н­ня ще 4-х важкопоранених воїнів. Двічі був поранений, але навіть попри це продовжував командувати позицією. 5 травня 2024 ворог вів без­перервний об­стріл позицій баталь­йону. Олександр Степанищев від­повід­ав за оборону однієї з них, особисто знищив 5-х противників і брав участь в евакуації поранених, але внаслідок одного з об­стрілів загинув.