СТЕПОВИ́К Дмитро Власович (07. 10. 1938, с. Слободище Бердичівського р-ну Житомирської обл. — 28. 01. 2024, Київ) — мистецтво­знавець, релігіє­знавець. Доктор філософії (1990), мистецтво­знавства (1992), богословських наук (2001), професор (1992), член-кореспондент НАНУ (2021). Премія імені І. Франка НАНУ (1990), Фонду духовного від­родже­н­ня імені митрополита А. Шептицького (1992), фундації О. і Т. Антоновичів (1997), Фонду Воляників—Швабінських (2005), імені І. Нечуя-Левицького Українського фонду культури (2007), Фундації родини Вос­кобійників (США), імені І. Огієнка (обидві — 2009). Орден «За заслуги» 2-го ступеня (2008). Член НСХУ (1976). 

Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1960). Працював журналістом у газеті «Молодь України» (1960–67); від 1970 — в Ін­ституті мистецтво­знавства, фольклористики та етнології НАНУ (Київ): від 1990 — провід­ний науковий спів­робітник, 2011–16 — завідувач від­ділу образотворчого мистецтва, від 2016 — провід­ний науковий спів­робітник від­ділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. Водночас від 1990 викладав історію культури і мистецтва в Українському вільному університеті в Мюнхені (Німеч­чина); 1993–97 — професор історії християнського мистецтва та візантології, від 2000 — завідувач кафедри філософії Київської духовної академії і семінарії УПЦ КП. Один із засновників (1991), віце-президент (від 1994) Українського біблійного товариства. 

Напрями досліджень: історія гравюри українських старо­друків 16–18 ст., історія іконопису, болгарське мистецтво, давньоукраїнські мистецькі стилі, зокрема бароко, Церква і культура, Церква і національна сві­домість. Автор ви­дань про життя і творчість митців української діаспори (О. Булавицький, Я. Гніздовський, В. Лопата, М. Паращук, М. Черешньовський та ін.), сучасних іконописців (О. Охапкін, В. Стефурак тощо), мемуарів «Я — в Україні, Україна — в мені» (2022), «Європа очима українця», «Америка очима українця» (обидва — 2023), а також низки статей в ЕСУ. Редактор 3-го тому «Історії українського мистецтва», спів­редактор ви­да­н­ня «Тарас Шевченко. Повне зі­бра­н­ня творів» у 12-ти томах. На Українському радіо й телебачен­ні коментував події церковного та духовного життя, транс­ляції богослужінь; разом з Патріархом Філаретом вів християнсько-просвітницькі пере­дачі.