ФЕДИ́НСЬКИЙ Всеволод Володимирович (18. 04(01. 05). 1908, м-ко Багачка Миргородського пов. Полтавської губ., нині с-ще Велика Багачка Миргородського р-ну Полтавської обл. — 17. 06. 1978, Москва) — геофізик, астроном. Доктор фізико-математичних наук (1947, без захисту кандидатської дисертації), професор (1950), член-кореспондент АН СРСР (1968). Сталінська премія СРСР (1951). Державні нагороди СРСР. Закінчив Московський університет (1930). Від­тоді працював у гравіметричних роз­відувальних партіях в Азербайджані, Турк­мені­стані, Даге­стані та на Поволжі. 1943–47 — засновник і директор НДІ прикладної геофізики (Москва); 1947–78 — у Московському університеті: 1950–54, 1968–78 — завідувач, 1954–67 — професор кафедри геофізичних методів дослідже­н­ня земної кори; водночас 1952–57 — головний інженер, начальник Головного управлі­н­ня геофізичної роз­відки Міністерства нафтової промисловості СРСР; від 1957 — завідувач від­ділу Ін­ституту фізики Землі АН СРСР; 1957–77 — начальник від­ділу геофізики Міністерства геології СРСР. Головний редактор «Астрономического вестника» (від 1967). Голова Комісії з комет і метеоритів при Астрономічній раді АН СРСР (1958–73), президент Комісії з метеорів, метеоритів і між­планетного пилу Між­народного астрономічного союзу (1958–64), за­ступник голови Комітету з метеоритів АН СРСР (від 1976). Наукові дослідже­н­ня: геофізика, гравіметрія, гравіметричний метод роз­відки нафти та газу, метеорна астрономія. Під його керівництвом була створена найбільша в СРСР геофізична служба з усіх напрямків діяльності: сейсморозвідка, гравірозвідка, магніторозвідка, електророзвідка, ядерна геофізика, геофізичні дослідже­н­ня свердловин. З його ініціативи організовано мас­штабне геофізичне ви­вче­н­ня морських акваторій СРСР, що роз­почалося на шельфі Чорного моря. На думку Ф., саме в Україні були най­сприятливіші кліматичні умови та найкращі фахівці для освоє­н­ня нових складних морських технологій.