Сухов Олександр Опанасович
Визначення і загальна характеристика
СУ́ХОВ Олександр Опанасович (20. 06(02. 07). 1881, м. Кронштадт, нині у складі Санкт-Петербурга — 25. 11. 1944, м. Маріїнськ Кемеровської обл., РФ) — географ, сходознавець. Професор (1921). Навчався у Санкт-Петербурзькому політехнічному інституті (1902–05), Єнському університеті (Німеччина, 1911–14). У 1908–11 за революційну діяльність засланий у м. Онега (РФ). В Області Війська Донського працював у відомстві, що займалося питанням закріплення рухомих пісків рослинністю. 1918–20 — на журналістській роботі в Одесі та ін. регіонах України. 1921 в Одесі розпочав наукову та викладацьку діяльність, брав участь у заснуванні Інституту народного господарства, де організував кафедру економічної географії, яку очолював до 1930. Читав лекції з економічної географії України, Великої Британії, Німеччини, США, Франції, Туреччини. 1930–34 — завідувач кафедри економічної географії Новосибірського інституту народного господарства (РФ); 1934–38 — завідувач кафедри фізичної географії Одеського університету. 1938 заарештований, відбував ув’язнення у таборах Сибіру. 1943–44 — на поселенні у Маріїнську, де працював ботаніком зі збору лікарських трав. Реабілітований 1959.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Економічна географія України. О., 1923; Иностранная интервенция на Одесщине. О., 1927; Далекосхідний велетень: Доповнення про стародавній та новий Китай. К., 1928; Иудаизм и христианство. О., 1925; Економічна географія СРСР та УРСР. О., 1930; Від біблії до дарвінізму. О.; Х., 1930.