Сухов Олександр Опанасович

Визначення і загальна характеристика

СУ́ХОВ Олександр Опанасович (20. 06(02. 07). 1881, м. Кронштадт, нині у складі Санкт-Петербурга — 25. 11. 1944, м. Маріїнськ Кемеровської обл., РФ) — гео­граф, сходо­знавець. Професор (1921). На­вчався у Санкт-Петербурзькому політехнічному ін­ституті (1902—05), Єнському університеті (Німеч­чина, 1911—14). У 1908—11 за революційну діяльність засланий у м. Онега (РФ). В Області Війська Донського працював у ві­домстві, що за­ймалося пита­н­ням закріпле­н­ня рухомих пісків рослин­ністю. 1918—20 — на журналістській роботі в Одесі та ін. регіонах України. 1921 в Одесі роз­почав наукову та викладацьку діяльність, брав участь у заснуван­ні Ін­ституту народного господарства, де організував кафедру економічної гео­графії, яку очолював до 1930. Читав лекції з економічної гео­графії України, Великої Британії, Німеч­чини, США, Франції, Туреч­чини. 1930—34 — завідувач кафедри економічної гео­графії Новосибірського ін­ституту народного господарства (РФ); 1934—38 — завідувач кафедри фізичної гео­графії Одеського університету. 1938 заарештований, від­бував увʼязне­н­ня у таборах Сибіру. 1943—44 — на поселен­ні у Маріїнську, де працював ботаніком зі збору лікарських трав. Реабілітований 1959.

Пр.: Економічна гео­графія України. О., 1923; Иностран­ная интервенция на Одесщине. О., 1927; Далеко­східний велетень: Доповне­н­ня про стародавній та новий Китай. К., 1928; Иудаизм и христианство. О., 1925; Економічна гео­графія СРСР та УРСР. О., 1930; Від біблії до дарвінізму. О.; Х., 1930.

Літ.: Смирнов В. Не­предсказуемое прошлое // Реквием ХХ века. Ч. 2. О., 2003; Петровський Е. Професор Одеського університету Олександр Сухов: нові дані про остан­ні роки життя // З архівів ВУЧК—ГПУ—НКВД—КГБ. 2004. № 1—2.

Ю. О. Амброз

Завантажити статтю