Польовий Ігор Васильович

ПОЛЬОВИ́Й Ігор Васильович (20. 10. 1996, с. Дюла Вино­градівського, нині Берегівського р-ну Закарпатської обл. — 23. 10. 2024, Курська обл., РФ, похований 30. 10. 2024 на Личаківському військовому кладовищі у Львові) — військовик, прикордон­ник. Лейтенант. Герой України (2025, посмертно). Народився у родині прикордон­ників, тому часто змінювали місця прожива­н­ня. Батько брав участь в антитерористичній операції на Сході України, тому Ігор також мріяв стати військовим і рвався до бою з ворогами. На­вчався у Старосинявській загальноосвітній школі № 1 (нині Хмельницький р-н Хмельницької обл.), Черкаській загальноосвітній школі № 11, Національній академії Державної прикордон­ної служби України імені Б. Хмельницького у Хмельницькому, закінчив Національний університет «Одеська юридична академія» (2021). Служив у Державній прикордон­ній службі України: у від­ділі прикордон­ної служби «Одеса» Одеського прикордон­ного загону; із початком повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ в Україну (24 лютого 2022) — у від­ділі спеціальних дій на воді 1-го Одеського загону морської охорони; від початку 2023 — у ново­створеному 15-му мобільному прикордон­ному загоні «Сталевий кордон». На чолі бо­йового під­роз­ділу воював на бахмутському, купʼянському та лиманському напрямках. Під час одного з боїв очолив штурмову групу та здійснив успішний прорив на позиції ворога, що до­зволило іншим під­роз­ділам вийти на нові рубежі. У запеклих боях за м. Вовчанськ Чугуївського р-ну Харківської обл. отримав поране­н­ня, але від­мовився від евакуації, продовжуючи керувати під­роз­ділом і рятуючи життя своїм по­братимам. У червні 2024 особисто у ворожому окопі знищив 2-х окупантів і ще 2-х поранив, одного взяв у полон і сам утримував позицію. У жовтні 2024, виконуючи чергове бо­йове зав­да­н­ня, загинув внаслідок смертельного осколкового поране­н­ня.