Приходько Олег Костянтинович
ПРИХО́ДЬКО Олег Костянтинович (08. 04. 1954, Миколаїв) — живописець. Заслужений діяч мистецтв України (1993). Міжнародна премія імені І. Огієнка (2005), обласна премія імені М. Аркаса (2010), всеукраїнська премія імені Т. Яблонської (2014), регіональна премія імені А. Антонюка (2021). Срібна (2008), золота (2014) медалі НАМУ, медалі Р. Судковського (2005), А. Куїнджі (2007). Член НСХУ (1984; голова Миколаївської організації 1992–95, 2005–13). Закінчив Одеське художнє училище (1973; викладачі Ю. Коваленко, К. Філатов), Миколаївську філію Київського університету культури і мистецтв (2001), де відтоді й працював завідувачем кафедри реставрації та графічного дизайну (до 2010). Водночас 2008–14 — викладач живопису Кримської філії Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (с. Кольчугине, АР Крим). Основні галузі — портрет, жанрова картина (переважно історичної тематики), пейзаж у реалістичному стилі. Від 1991 експериментує з темами й сюжетами (створює полотна релігійно-містичного змісту), а також з кольоровою гамою. Автор пленерних робіт, що захоплюють майстерністю в передачі світла, яскравим колоритом. Від 1992 — організатор всеукраїнських та міжнародних симпозіумів із живопису (і за участі дітей) в Україні та США. Учасник обласних, всеукраїнських, всесоюзних і міжнародних мистецьких виставок від 1973, зокрема виставки у США: м. Сіетл (шт. Вашинґтон), Детройті (шт. Мічиган; обидві — 1990), Вашинґтоні (1994); Китаї: Шанхаї, Усі, Ханчжоу, Янчжоу, Шеньчжень, Тіньхуа, Нінбо (2005–18). Персональні — у Миколаєві (1983, 1985, 1991, 2001, 2004 — ювілейна, 2008, 2013, 2024 — ювілейна), Сімферополі (2010), Севастополі (2013). Засновник творчого об’єднання «Спокуса» в Миколаєві (1996), галереї «Імена» при Миколаївській філії Київського університету культури і мистецтв (2001). Деякі роботи П. зберігають у Національному музеї «Київська картинна галерея», зібранні Міністерства культури й інформаційної політики України, НСХУ (усі — Київ), Миколаївському, Севастопольському, Луганському, Закарпатському (Ужгород), Вінницькому художніх музеях, Історико-краєзнавчому музеї с-ща Ясіня (Закарпатська обл.), Тростянецькому краєзнавчому музеї (Сумська обл.), Музеї мариністичного живопису в Очакові (Миколаївська обл.), Музеї сучасного українського мистецтва в містах Усі та Нінбо, Музеї культурного центру в Шанхаї.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Діалог», «Шедова» (обидва — 1982), «Шляхами перемог» (1984), «Приходьте до мене в гості» (1987), «Узвіз Св. Миколая» (1989), «Сосна на Ай-Петрі» (1993), «Дощовий день», «Кримські сходи» (обидва — 1994), «У коморі» (1995), «Кримський пейзаж», «Господиня» (обидва — 1996), «В’їзд до Єрусалима», «Одна», «Сонет», «Дівчина з собакою» (усі — 1997), «Початок дня», «Зустріч сонця», «Мисливці», «Сон» (усі — 1998), «День, що минув» (1999), «Парк взимку», «Старий стан», «Човни в Балаклаві» (усі — 2000), «Сім’я», «Чутка» (обидва — 2001), «Мавка», «Бахчисарай» (обидва — 2002), «Натий» (2003), «Велике полювання», «Одкровення Саїда» (обидва — 2005), «Рожевий капелюшок» (2007), «Кордон» (2008), «Балаклава. Ранок» (2010), «Яхт-клуб у Севастополі» (2014), «Нейрохірург Є. Сич» (2017).
Рекомендована література
- Росляков С. Необхідність свободи: Олегу Приходькові — 50 // Образотворче мистецтво. 2005. № 2;
- Агеев Ю. С кистью и мольбертом, зорким глазом и щедрым сердцем... // Южная правда. 2007, 13 окт.;
- Вороний М. Олег Приходько — з Миколаєва // Образотворче мистецтво. 2010. № 2/3;
- Николаевец Олег Приходько повез свои картины в Шанхай // Николаевские новости. 2013, 6 нояб.;
- Христова Н. С божественной искрой художник: [65-летний юбилей отметил О. Пиходько] // Вечерний Николаев. 2019, 9 апр.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
