Рішаві Людвиґ Альбертович

РІШАВІ́ Людвиґ Альбертович (25. 08(06. 09). 1851, с. Ковалівка, за іншими даними — м-ко Немирів Брацлавського пов. Подільської губ., нині місто Він­ницького р-ну Він­ницької обл. — 16(29). 01. 1915, Одеса) — фізіолог рослин, альголог, ліхенолог, міколог. Доктор ботаніки (1886). На­вчався в Університеті св. Володимира в Києві (1868—71), закінчив Новоросійський університет в Одесі (1872), де від­тоді й працював хранителем ботанічного кабінету. 1879—84 — екс­траординарний професор ботаніки Варшавського університету. 1884—1915 — у Новоросійському університеті: 1885—93 — завідувач кафедри ботаніки та Ботанічного саду. 1895—98 читав лекції при Товаристві природодослідників, очолював Одеське від­діле­н­ня Російського товариства садівництва, від 1910 — ботанічну лабораторію Вищих жіночих курсів. Наукові дослідже­н­ня: флора та систематика водоростей (прісноводних і морських), лишайників, грибів і міксоміцетів Київської, Подільської та Херсонської губ., Криму, водорості Чорного та Азовського морів. Об­ґрунтував серед­земноморське походже­н­ня чорноморської альгофлори. Ви­вчав тропізми у рослин. Разом із Л. Рейнгардом пере­клав книгу Е. Страсбурґера «Краткое руководство по микро­скопической ботанике: введение в микро­скопическую технику» (О., 1885). Описав новий для науки вид діатомових водоростей Epithemia decipiens Rischawi.