Родін Петро Родіонович
РО́ДIН Петро Родіонович (17. 06. 1922, с. Крюки Московської губ., нині Владимирської обл. — 24. 01. 2008, Київ) — металознавець. Доктор технічних наук (1961), професор (1962), член-кореспондент НАНУ (1976). Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1979, 1991). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1998). Державні нагороди СРСР. Закінчив Московський авіаційно-технологічний інститут (1945). Від 1950 працював в Одеському політехнічному інституті: 1957–60 — декан механічного факультету, 1959–63 — завідувач кафедри металорізальних верстатів та інструментів; 1963–78 — начальник управління науково-дослідницьких робіт Мінвузу УРСР; водночас від 1963 — у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут»: 1969–91 — завідувач кафедри інструментального виробництва, від 1991 — радник при ректораті. Наукові дослідження: оброблення матерiалiв рiзанням, проєктування металорiзальних iнструментiв. Член делегації УРСР на 5-ти генеральних конференціях ЮНЕСКО (1976–85).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Основы проектирования режущих инструментов: Учеб. Москва; К., 1960; К., 1990; Проектирование и производство режущего инструмента: Учеб. пособ. Москва; К., 1962; К., 1968; Металлорежущие инструменты: Учеб. К., 1974; 1979; 1986; Инженер-машиностроитель: Введение в специальность. К., 1975; Обработка фасонных поверхностей на станках с числовым программным управлением. К., 1976 (співавт.); Основы формообразования поверхностей резанием: Учеб. пособ. К., 1977; Опыт внедрения НИРС в учебный процесс (на примере вузов Минвуза Украинской ССР). Москва, 1978; Инструментальное производство в машиностроении. К., 1983; Монолитные твердосплавные концевые фрезы. К., 1985 (співавт.).
Завантажити статтю
Людина .jpg)
