Яремко Михайло Йосипович
ЯРЕ́МКО Михайло Йосипович (05. 09. 1961, с. Церковна Болехівського р-ну Станіславської обл., нині Калуського р-ну Івано-Франківської обл.) — живописець. Заслужений майстер народної творчості України (2016). Член НСМНМУ (1992), НСЖУ (2011). Закінчив відділення художнього різьблення на дереві Львівського ПТУ № 14 (1980), архітектурний факультет Львівського сільськогосподарського інституту (1985; викладачі С. Соколов, М. Ілку). Працював за фахом у Тернопільській обл. (1985–90, 1996–2008); інженером Тернопільського інституту «Агропроєкт» (1991–93); головним архітектором м. Теребовля (Тернопільська обл., 1993–95) та Теребовлянського р-ну (2009–11); приватним підприємцем (2011–21); від 2021 — у Тернопільському центрі народної творчості. Створює роботи в жанрах пейзажу, портрета, натюрморту, сюжетної картини, ікони. Учасник мистецьких виставок від 1988, зокрема в Атланті (шт. Джоржія, США, 1994), Ґданську, Бидгощі (обидві — 2022, Польща), Гамбурзі (Німеччина, 2023), Лондоні (2024). Персональні — у Теребовлі (2016), Тернополі (2021 — ювілейна). Деякі твори Я. зберігають у Тернопільських краєзнавчому та художньому музеях, Теребовлянському краєзнавчому музеї, музеях міст Бидгощ, Ґданськ, Гамбурґ, Лондон.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Дружина Лідія» (2010), «Дочка Ольга» (2011), «Син Андрій» (2013), «Благовіщення» (2015), «Материнство» (2016), «Осліплений князь Василько на захисті своєї цитаделі», «Вступ князя Василька Теребовельського на престол удільного князівства», «Форпост князя Василька», «Ісус Вседержитель» (усі — 2018), «Автопортрет» (2021), «Швейцарія. Краєвид», «Внук Марко», «Невістка Тетяна» (усі — 2022), «Італійські дворики» (2023), «Стара Теребовля. 1654», «Передача влади Б. Хмельницькому. 1648» (обидва — 2024).
Рекомендована література
- Мацех О. Піднесено, на одному диханні // Воля [Теребовля]. 2021, 28 жовт.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
