Самофалов Костянтин Григорович

САМОФА́ЛОВ Костянтин Григорович (12. 11. 1921, с. Хутір-Михайлівський Глухівського пов. Чернігівської губ., нині місто Шосткинського р-ну Сумської обл. — 05. 12. 2011, Київ) — фахівець у галузі обчислювальної техніки. Доктор технічних наук (1972), професор (1973), член-кореспондент НАНУ (1982). Заслужений діяч науки УРСР (1985). Державні премії у галузі науки і техніки УРСР (1978) і СРСР (1989). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2010). Закінчив Київський політехнічний інститут (1951), де від 1954 й працював (нині Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»): від 1960 — організатор і завідувач першої в Україні кафедри обчислювальної техніки, від 1991 — радник при ректораті. У своїх теоретичних дослідженнях визначив і обґрунтував новий науковий напрям і створив наукову школу з однорідних діелектричних та комбінованих (діелектрик–напівпровідник) обчислювальних середовищ, що визначило створення перших у світі інтегральних матриць діелектричної пам’яті та різних нових датчиків, зокрема акустичних томографів. Заснував відому педагогічну школу з обчислювальної техніки, представлену колективами кафедр і окремими професорами в університетах України і більш ніж 10-ти країнах світу.

Завантажити статтю