Ягупова Світлана Володимирівна

ЯГУ́ПОВА Світлана Володимирівна (23. 07. 1942, м. Краснодар, РФ, за паспортом — м. Кіровакан, Вірменія — 26. 05. 2015, Сімферополь) — прозаїк, журналістка. Членкиня НСПУ (1980). Державна премія АР Крим (1996), Національна премія України імені В. Короленка (2000). У 8-місячному віці потрапила з матір’ю під бомбардування, наслідки якого залишилися на все життя (травми хребта, ноги). Від 1946 мешкала в Криму. Закінчила Сімферопольський педагогічний інститут (1965). Викладала в школі російську мову та літературу, працювала кореспондентом районної газети «Черноморская заря». В одному із журналістських рейдів одержала важку травму (1967) і після тривалої хвороби перейшла на літературну творчу діяльність. У Кримському відділенні СПУ очолила студію молодих фантастів, результат роботи — один із перших у СРСР фантастичних збірників «Фантавры» (Сф., 1983). Від 1993 — головний редактор першого в Україні дитячого краєзнавчого журналу «Крымуша» (орган громадського творчого об’єднання «Таврический клуб»), видала низку краєзнавчих додатків до нього: «Крылатые сандалии» (1995), «Волшебное царство Флоры», «Удивительный мир животных» (обидва — 1996), «Уроки дружбы» (1999). Авторка п’єси «Цепь и парус» (за мотивами романтичних творів О. Гріна, 1974), яку першим поставив Севастопольський російський драматичний театр імені А. Луначарського, багатьох статей, оповідань, повістей в обласних, республіканських та зарубіжних газетах і журналах, збірниках серії «Фантастика». У журналі «Брега Тавриды» (2002, № 2–3) опубліковано автобіографічну повість «Под сенью крыл Твоих (Мозаика мгновений)» — про долю та проблеми інвалідів. Низку творів перекладено українською, болгарською та угорською мовами. Увага Я. сконцентрована на внутрішньому світі героїв, пошуки надзвичайного ведеться у глибинах людської душі. Момент неймовірності в її творах, звісно, присутній, але те аж ніяк не самоціль і навіть не яка-небудь значна «внутрішня» мета, а насамперед засіб, свідомий відступ від реальності, щоб глибше поговорити про речі цілком реальні. Тому і прозу письменниці варто, напевно, кваліфікувати як т. зв. реалістичну фантастику. Манера письменниці приваблює також тонкою поетичністю. Рецензенти підкреслюють самостійність стилю Я., хоч і не заперечують деякого впливу на творчість письменниці пошанованого нею О. Гріна. Відзначають вміння будувати привабливий сюжет не на шкоду характерам героїв. Серед публікацій про Я. — розвідки В. Бережного, А. Погрібного, Л. Федоровської, М. Слабошпицького, спогади про її творчість — у статтях О. Гончара, О. Левади, В. Дончика, В. Ревича, А. Стругацького та ін.

Рекомендована література

1. Федоровська Л. Відкрий себе, людино! // Вітчизна. 1980. № 4;
   Google Scholar Internet
2. Рябчиков Л. «Под сенью крыл твоих» душа светла // Крымская правда. 2002, 25 июня;
   Google Scholar Internet
3. Третьяк Т. Душа в заветной лире: К юбилею Светланы Ягуповой // Брега Тавриды, 2007. № 3;
   Google Scholar Internet
4. Астахова Н. Крылатые паруса мечты: 70 лет писательнице Светлане Ягуповой // Крымская правда. 2012, 23 июня.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю