Ткачук Петро Платонович
Визначення і загальна характеристика
ТКАЧУ́К Петро Платонович (08. 07. 1946, с. Золотолин Деражнянського, нині Рівненського р-ну Рівненської обл. — 03. 04. 1997, м. Теребовля, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл.) — майстер декоративно-ужиткового мистецтва. Брат М. Ткачука. Тернопільська обласна премія імені О. Кульчицької (1987). Закінчив Харківський інститут культури (1970). Відтоді — викладач Теребовлянського вищого училища культури; за сумісництвом від 1980 — режисер народного самодіяльного театру. Інсценізував вистави «Материнське поле» за повістю Ч. Айтматова (диплом 2-го ступеня на Республіканському огляді-конкурсі, 1974), «Солов’їні ночі» В. Єжова (диплом Міжнародного фестивалю аматорських колективів у м. Благоєвград, Болгарія, 1985). Автор вишитих рушників, серветок, жіночих костюмів, розпису на дереві (зокрема декоративно оформлених кухонних дощок), виробів з бісеру, макраме. Учасник мистецьких виставок на святах народної творчості в Полтаві, Хмельницькому, Тернополі, а також у Польщі від 1975. Персональні — у Києві (1997), Тернополі (1997, 2017). Деякі роботи Т. зберігають у Тернопільському художньому музеї, музеях Києва, Канева (Черкаська обл.). Живописний портрет Т. виконав Я. Баран (1998).
Додаткові відомості
- Основні твори
- плакетки «Жінки України» (1986–91), жіночі костюми — «Лілея», «Подолянка» (обидва — 1987), «Волиняночка», «Ярославна», «Теребовляночка» (усі — 1989), «Веснівка» (1993), «Євпраксія», «Журавка» (обидва — 1994), «Золотолиночка», «Бучачанка» (обидва — 1995), «Либідь» (1996); сукня «Кременчанка», чоловіча сорочка «Доля» (обидва — 1990); блузки — «Наречена», «Оксана» (обидві — 1992).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
