ТИМО́НІН Михайло Олександрович (25. 09. 1914, с. Ачі, нині Татар­стан, РФ — 13. 01. 2000, м. Глухів, нині Шосткинського р-ну Сумської обл.) — вчений-агроном. Доктор технічних наук (1971). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бо­йові нагороди СРСР. Закінчив Ко­стромський текс­тильний ін­ститут (РФ, 1946). Від­тоді працював у Всесоюзному НДІ лубʼяних культур (Глухів): завідувач лабораторії технології (1958–59), за­ступник директора з наукової роботи (1959–78); завідувачем кафедри теорії механіки та кафедри загальнотехнічних дисциплін Глухівського педагогічного ін­ституту (1979–87). Роз­робив інструментальні методи оцінки якості всіх, вирощуваних у СРСР, лубʼяних культур (соломи і трести конопель, трести льону, стебел і лубу кенафу) та на їхній основі державні стандарти на цю сировину, значна частина яких і досі за­стосовується в Україні.