Тимонін Михайло Олександрович
ТИМО́НІН Михайло Олександрович (25. 09. 1914, с. Ачі, нині Татарстан, РФ — 13. 01. 2000, м. Глухів, нині Шосткинського р-ну Сумської обл.) — вчений-агроном. Доктор технічних наук (1971). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закінчив Костромський текстильний інститут (РФ, 1946). Відтоді працював у Всесоюзному НДІ луб’яних культур (Глухів): завідувач лабораторії технології (1958–59), заступник директора з наукової роботи (1959–78); завідувачем кафедри теорії механіки та кафедри загальнотехнічних дисциплін Глухівського педагогічного інституту (1979–87). Розробив інструментальні методи оцінки якості всіх, вирощуваних у СРСР, луб’яних культур (соломи і трести конопель, трести льону, стебел і лубу кенафу) та на їхній основі державні стандарти на цю сировину, значна частина яких і досі застосовується в Україні.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Канатник — ценное сырье для шпагата // Текстил. пром-сть. 1951. № 10; Разработка ускоренных инструментальных методов оценки конопляной соломы и треста // Тр. ВНИИ лубяных культур. Глухов, 1959. Вып. 24; Инструментальные методы оценки качества лубоволокнистого сырья. Ленинград, 1970; Устойчивость канатной пряжи, изготовленной из моченцового волокна инсоляции // Тр. ВНИИ лубяных культур. Глухов, 1974. Вып. 35 (співавт.); Конопля. Москва, 1978 (співавт.); Устойчивость льноволокна различного качества к естественной долговременной инсоляции // Лен и конопля. 1983. № 6 (співавт.).
Рекомендована література
- Гілязетдінов Р. Н. Тимонін Михайло Олександрович // Вчені у галузях механізації, електрифікації та меліорації. Кн. 3. К., 2000.
Завантажити статтю
Людина 
