Тарасов Валерій Дмитрович
ТАРАСОВ Валерій Дмитрович (02. 04. 1940, с. Сталіндорф Сталіндорфського р-ну, нині Вакулове Криворізького р-ну Дніпропетровської обл. — 01. 03. 2013, м. Феодосія, АР Крим) — прозаїк, публіцист. Член НСПУ (1978), НСЖУ (1970). Закінчив Львівський університет (1966). Відтоді — в Криму: учителював; працював у редакціях газет «Приазовская звезда» (від 1967), «Победа» (від 1968; у 1985–97 — головний редактор), власкором газети «Кримська світлиця» у Феодосійському регіоні (від 1997). Брав активну участь у громадсько-політичному житті. Був першим головою Феодосійської міської організації відродження товариства «Просвіта», співголовою Кримської обласної організації НРУ. Тематика творів переважно військово-патріотична та морська. Автор документальних повістей із циклу «Феодосія: дійові особи» — «Нічний крик» (1997), «Зростання» (1999; 2004), «На хвилях життя», «Крізь терни — до зірок» (обидві — 2001), «Подолання» (2003; усі — Феодосія).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Місто двадцяти п’яти століть: Нариси. Сф., 1971; Десант: Повісті, оповідання. Сф., 1981; Радість творення: Нариси, оповідання. Сф., 1982; Там, в Луабонго: Роман. Сф., 1984; Поворот оверштаг: Повість. Сф., 1984; Глибока розвідка: Повість. К., 1985; Світанок над морем: Повість. К., 1987; Там, в Луабонго: Вибране. К., 1989; Після хмар — сонце: Роман, повість. К., 1991; Глибока розвідка: Вибрані повісті. Сф., 1995.
Рекомендована література
- Фащенко В., Стрельбицький М. Повість наших днів // Вітчизна. 1974. № 7;
- Степанов Ф. Руку подаєм // Літературна Україна. 1986, 8 січ.;
- Губар О. Валерій Тарасов: Літ. портрет // Кримська світлиця. 1995, 11 лют.;
- Чемерис В. Валерій Тарасов не здається... // Літературна Україна. 1996, 25 жовт.;
- Кононенко Д. Прощавай, вірний друже... // Кримська свiтлиця. 2013, 8 берез.
Завантажити статтю
Людина 
