Тараненко Олександр Онисимович

ТАРАНЕ́НКО Олександр Онисимович (24. 06. 1949, с. Дмитрівка Петропавлівського, нині Синельниківського р-ну Дніпропетровської обл.) — мовознавець. Доктор філологічних наук (1990), професор (1992), член-кореспондент НАНУ (2018). Закінчив Дніпропетровський університет (нині Дніпро, 1973). Відтоді (з перервою) працює в Інституті мовознавства НАНУ: 1987–91 — завідувач відділу лексикології та лексикографії, від 2009 — провідний науковий співробітник, від 2016 — завідувач відділу загального мовознавства; 1991–98 — директор і водночас завідувач відділу лексикології та лексикографії, 1998–2003 — завідувач відділу лексикології, термінології та ономастики Інституту української мови НАНУ (обидва — Київ); 2003–09 — завідувач кафедри загального та українського мовознавства Київського лінгвістичного університету. Заступник головного редактора (від 1993), голова науково-редакційної ради (від 2020) журналу «Мовознавство». Був членом кількох Українських національних комісій з питань правопису при КМ України (1994–96 — заступник голови). Учасник 11–16-го Міжнародних з’їздів славістів. Досліджує проблеми української лексикології та лексикографії, мовної семантики, слов’янського, загального та зіставного мовознавства, соціолінгвістики. Вивчає сучасну мовну ситуацію в Україні та тенденції розвитку української літературної мови. Розробив концепції нового багатотомного тлумачного словника української мови активного типу, однотомного тлумачного словника української мови середнього обсягу, словника нових слів і значень української мови, зведеного словопокажчика української лексики. Співголова редколегії й автор низки статей енциклопедії «Українська мова» (2000; 2004; 2007). Співукладач академічних «Орфографічного словника української мови» (1994; 1999) та «Словника синонімів української мови» (т. 1–2, 1999–2000; 2006; співредактор). Упорядник і співавтор збірника «Український правопис: так і ні» (1997). Співавтор «Українського правопису» (2019; усі — Київ). Уклав довідник «Словозміна української мови (таблиці відмінювання і дієвідмінювання)» (Ньїредьгаза, 2003). Автор статей в ЕСУ.

Завантажити статтю