ШУЛЬГА́ Валерій Михайлович (16. 08. 1944, м. Красно­град, нині Берестин Харківської обл. — 02. 11. 2022, Харків) — радіофізик, радіоастроном. Доктор фізико-математичних наук (1988), професор (1992), академік НАНУ (2006). Заслужений діяч науки і техніки України (2004). Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1989), премія імені М. Барабашова НАНУ (2001). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2008). Закінчив Харківський університет (1966), де й працював 1970–76 та від 1990 (за сумісництвом, професор кафедри квантової радіофізики). 1976–85 — в Ін­ституті радіофізики і електроніки АН УРСР; 1986–91 — завідувач лабораторії, 1991–2022 — завідувач від­ділу міліметрової радіоастрономії, водночас 1999–2016 — за­ступник директора з наукової роботи Радіоастрономічного ін­ституту НАНУ (обидва — Харків). Віце­президент Українського фізичного товариства (1999–2004). Основні наукові інтереси були зосереджені на проведен­ні досліджень у галузі радіофізики, квантової радіофізики, фізики твердого тіла, радіоастрономії, магнетизму та фізики низьких температур. Першим здійснив екс­периментальні дослідже­н­ня спін-фонон­них взаємодій у парамагнетиках з домішками іонів групи заліза на надвисоких частотах при наднизьких (до 0,05 К) температурах, від­крив існува­н­ня у цих системах явища пере­гріву фононів і зна­йшов свідче­н­ня впливу класичної дипольної та обмін­ної взаємодій на процеси, що ви­значаються спін-фонон­ним звʼязком. За його участі роз­роблено найбільш високочастотні квантові під­силювачі (мазери) на частоти 45 ГГц та 95 ГГц з рекордними характеристиками. Започаткував в Україні спектральні дослідже­н­ня Галактики в міліметровому діапазоні довжин хвиль. Остан­німи роками наукові інтереси поширилися на космологічні про­блеми: склад і роз­виток Всесвіту, існува­н­ня темної матерії та темної енергії. У галузі аерономії роз­почав новий напрям досліджень сезон­них змін стану атмо­сфери Землі на висотах страто­сфери та мезо­сфери за параметрами молекулярного ви­промінюва­н­ня малих газових домішок у міліметровому діапазоні. Активно під­тримав роботи з ви­вче­н­ня електрофізичних властивостей напів­провід­никових структур з надвисокою рухливістю електронів за умов наднизьких температур. За ініціативою Ш. у Радіоастрономічному ін­ституті НАНУ був створений дослідницький центр колективного користува­н­ня науковими приладами «Кріо­електроніка». Зробив значний внесок у дослідже­н­ня спектрів та змін­ності космічного радіови­промінюва­н­ня в міліметровому діапазоні на радіотеле­скопі РТ-22.