Старак Теодозій Васильович

СТАРА́К Теодозій Васильович (12. 08. 1931, с. Межибрід, нині Під­карпатського воєводства, Польща — 01. 10. 1999, Львів) — дипломат, філолог, громадський діяч. Від 1945 — у Львові. 1949 заарештований НКВС за участь у під­пільній організації, засуджений на 10 р. таборів примусової праці. Від­був 6 р. покара­н­ня в м. Караґанда (нині Караґанди, Казах­стан). Закінчив Львівський університет (1961), де від­тоді (з пере­рвою) й працював викладачем філологічного факультету. 1965 заарештований та звільнений з роботи. 1968—72 вчителював у сільських школах; 1972—88 — редактор польської редакції видавництва «Радянська школа»; 1988—91 — спів­редактор опозиційної газети «Віче»; 1989—91 — редактор газети УГКЦ «Віра батьків»; від 1991 — спеціальний послан­ник уряду України в Польщі. 1991—92 — повірений у справах України в Польщі. Від 1992 — радник Посольства України в Польщі. Голова Світової федерації українських лемківських обʼ­єд­нань (від 1997).

Завантажити статтю