Старак Теодозій Васильович

Визначення і загальна характеристика

СТАРА́К Теодозій Васильович (12. 08. 1931, с. Межибрід, нині Підкарпатського воєводства, Польща — 01. 10. 1999, Львів) — дипломат, філолог, громадський діяч. Від 1945 — у Львові. 1949 заарештований НКВС за участь у підпільній організації, засуджений на 10 р. таборів примусової праці. Відбув 6 р. покарання в м. Караґанда (нині Караґанди, Казахстан). Закінчив Львівський університет (1961), де відтоді (з перервою) й працював викладачем філологічного факультету. 1965 заарештований та звільнений з роботи. 1968–72 вчителював у сільських школах; 1972–88 — редактор польської редакції видавництва «Радянська школа»; 1988–91 — співредактор опозиційної газети «Віче»; 1989–91 — редактор газети УГКЦ «Віра батьків»; від 1991 — спеціальний посланник уряду України в Польщі. 1991–92 — повірений у справах України в Польщі. Від 1992 — радник Посольства України в Польщі. Голова Світової федерації українських лемківських об’єднань (від 1997).

Завантажити статтю