Шкуратов Юрій Григорович

ШКУРА́ТОВ Юрій Григорович (23. 09. 1952, Станіслав, нині Івано-Франківськ) — фізик, планетолог. Доктор фізико-математичних наук (1993), професор (1998), член-кореспондент НАНУ (2012). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1986), премія імені М. Барабашова (1997). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2020). Закінчив Харківський університет (1975), де відтоді й працює: 1986–93 — провідний науковий співробітник, 1993–2004 — завідувач відділу дистанційного зондування планет, 2004–14 — директор НДІ астрономії, від 2002 — професор, від 2012 — завідувач кафедри астрономії та космічної інформатики. За сумісництвом від 2016 — провідний науковий співробітник Радіоастрономічного інституту НАНУ (Харків). Наукова діяльність: фізика Сонячної системи, дослідження фізичних властивостей твердих поверхонь небесних тіл, зокрема поверхні Місяця та астероїдів. Аналізує й обробляє поляриметричні та фотометричні дані, отримані за допомогою космічних апаратів; провадить лабораторне дослідження оптичних властивостей фракталоподібних поверхонь; чисельне моделювання аналогів планетарного реголіту. Вперше отримав зображення поляриметричних аномалій Місяця на великих фазових кутах, показав, що другий параметр Стокса виявляється джерелом інформації про середній розмір частинок місячного реголіту; провів лабораторні фотометричні та поляриметричні вимірювання структурних аналогів місячного реголіту, що є надійною експериментальною базою для перевірки та вибору теоретичних моделей ефекту опозиції та негативної поляризації; розробив теоретичні моделі розсіювання світла поверхнями зі складною структурою, дослідив вклад тіньового ефекту; вперше запропонував модель негативної поляризації, засновану на механізмі підсилення когерентного зворотного розсіювання; розробив модель спектральної залежності альбедо суцільно упакованого середовища, яку використовують для перевірки вмісту Fe і Ti і ступені зрілості місячного реголіту. Під його керівництвом було передбачено наявність тессерів на поверхні Венери до досліджень їх космічним апаратом «Магеллан». На честь Ш. названо астероїд 12234 Shkuratov.

Завантажити статтю