Шиндирей Іван Антонович
ШИНДИРЕ́Й Іван Антонович (14. 09. 1923, м. Стародуб, нині Брянської обл., РФ — 08. 03. 1989, Москва) — живописець. Золота медаль республіканської виставки (1972). Учасник радянсько-фінської та 2-ї світової воєн. Бойові нагороди. Закінчив Іркутський художній технікум (РФ, 1941). Працював завідувачем клубу в Забайкаллі (РФ, 1945–53); оформлювачем у м. Теребовля (1953–68) та смт Підволочиськ (нині с-ще, 1968–85; обидва — Тернопільська обл.). Серед творів — портрети, пейзажі, натюрморти. Учасник обласних, всеукраїнських, міжнародних мистецьких виставок від 1953. Персональні — у Теребовлі (1958), Підволочиську (1970), с. Кам’янки (Тернопільська обл., 1983), Тернополі (1974, 1976, 1982–83, 2000). Деякі роботи зберігають у Тернопільському краєзнавчому музеї, Музеї м. Бориспіль (Київська обл.). 1985 переїхав у Москву.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Купив “Кобзаря”» (1961), «Шевченкова липа в Седневі» (1967), «Сільський учитель», «Пам’ять серця» (обидва — 1970), «Червона калина» (1972), «Лікарка Л. Сивак», «Слюсар» (обидва — 1973), «Поема про життя», «А. Олійник», «Далі Надзбруччя» (усі — 1974), «М. Козловська», «Л. Якушина» (обидва — 1975).
Рекомендована література
- Бутник-Сіверський Б. Джерела народної творчості // Соціаліст. культура. 1957. № 8;
- Виставка творів Івана Шиндирея: Каталог. Т., 1976;
- Гриб А. Барвисті джерела. Т., 1998;
- Його ж. Життя на полотні // Ляда. Т., 2009.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
