Гірцебрух Фрідріх-Ернст-Петер

ГІРЦЕБРУ́Х Фрідріх-Ернст-Петер (Hirzebruch Friedrich Ernst Peter; 17. 10. 1927, м. Гамм, Німеччина — 27. 05. 2012, м. Бонн, Німеччина) — німецький математик. Іноземний член НАНУ (1992). Доктор габілітований (1955), професор (1956). Дійсний член Німецької АН «Леопольдина», Іноземний член АН СРСР (1988), Французької академії (1989), Лондонського королівського товариства (1994) та ін. Премія Вольфа з фізики (1988), імені М. Лобачевського (1989), Велика золота медаль імені М. Ломоносова (1996), золота медаль Котеніуса (1997), медаль С. Банаха (1999), А. Ейнштейна (1999), Гельмгольца (2002), Ґ. Кантора (2004). Закінчив Вестфальський університет (м. Мюнстер, Німеччина, 1950), студіював у Федеральній вищій технічній школі Цюриха (Швейцарія, 1951). У 1952–54 працював у Інституті перспективних досліджень (м. Прінстон, шт. Нью-Джерсі, США); 1955–56 — доцент Прінстонського університету; 1956–93 — професор, водночас 1962–64 — декан факультету математики та природничих наук Боннського університету. Водночас — директор Інституту математики М. Планка (Бонн, 1980–95). Наукові дослідження: алгебраїчна топологія та проблематика її застосувань до математичної фізики та теорії функцій.

Завантажити статтю