Рижов Едуард В’ячеславович
РИЖО́В Едуард В’ячеславович (08. 11. 1928, м. Брянськ, РФ — 20. 11. 1997, Київ) — фахівець у галузі машинобудування. Доктор технічних наук (1967), професор (1969). Заслужений діяч науки і техніки РФ (1976). Премія імені Є. Патона АН УРСР (1988). Закінчив Брянський інститут транспортного машинобудування (1950), де 1958–79 й працював: старший науковий співробітник, доцент, завідувач кафедри технології машинобудування, 1970–71 — проректор з наукової роботи, 1971–79 — ректор. 1954–58 — доцент Сталінградського сільськогосподарського інституту (нині Волгоград, РФ); 1979–97 — завідувач відділу технологічного управління якістю оброблення поверхні, водночас 1979–86 — заступник директора з наукової роботи Інституту надтвердих матеріалів НАНУ (Київ). Наукові інтереси присвячені проблемам технологічного управління якістю та експлуатаційними властивостями поверхонь деталей машин.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Контактная жесткость деталей машин. Москва, 1966; Технологическая наследственность в машиностроении. Минск, 1977 (співавт.); Технологическое обеспечение эксплуатационных свойств деталей машин. Москва, 1979 (співавт.); Качество поверхности и контакт деталей машин. Москва, 1981 (співавт.); Контактирование твердых тел при статических и динамических нагрузках. К., 1982 (співавт.); Технологические методы повышения износостойкости деталей машин. К., 1984; Оптимизация технологических процессов механической обработки. К., 1989 (співавт.); Технологическое обеспечение качества деталей с покрытиями. К., 1994 (співавт.).
Рекомендована література
- Клименко С. А. Старатель и светитель технологической наследственности (к 90-летию со дня рождения Э. В. Рыжова) // Високі технології в машинобудуванні. 2018. № 1.
Завантажити статтю
Людина 
