Тшебятовський Володимир

Визначення і загальна характеристика

ТШЕБЯТО́ВСЬКИЙ Володимир (Trzebiatowski Włodzimierz; 25. 02. 1906, м. Ґродзиськ-Велькопольський, нині Великопольського воєводства, Польща — 13. 11. 1982, м. Вроцлав, нині Нижньосілезького воєводства, Польща) — польський хімік. Доктор технічних наук (1930), професор (1938). Академік Польської АН (1956). Державні нагороди СРСР і Польщі. Закінчив Львівську політехніку (1929), де відтоді й працював: від 1934 — доцент кафедри неорганічної хімії; від 1938 — завідувач кафедри неорганічної хімії Львівського університету; від 1945 — завідувач однойменної кафедри, 1950–52 — декан факультету математики, фізики та хімії Вроцлавського університету; водночас 1946–48 — професор Вроцлавського технічного інституту. Засновник і директор (від 1966) Інституту низьких температур і структурних досліджень; від 1968 — директор Міжнародної лабораторії сильних магнітних полів і низьких температур. Президент Польської АН (1971–77). Наукові дослідження: структура та фізико-хімічні властивості інтерметалічних сполук і оксидних систем, порошкова металургія. Виявив феромагнетизм гідриду урану; висунув теоретичне судження про залежність процесу спіткання від електронної будови кристалів вихідних твердих речовин, природу дефектів кристалічної ґратки. Засновник і керівник польської наукової школи з фізики та хімії твердого тіла. Президент Польського хімічного товариства (1951), почесний член низки закордонних АН.

Завантажити статтю