Руденко Петро Олексійович

РУДЕ́НКО Петро Олексі­йович (08. 01. 1935, м. Кривий Ріг Дні­пропетровської обл. — 20. 09. 2006, Чернігів) — фахівець у галузі машинобудува­н­ня, письмен­ник. Кандидат технічних наук (1971), професор (1987). Літературна премія імені М. Коцюбинського (2000). На­вчався у Дні­пропетровському металургійному ін­ституті (нині Дні­про, 1957—60), закінчив Український заочний політехнічний ін­ститут (Харків, 1963). Викладав токарну справу в школі, 1965—72 — технічні дисципліни у Криворізькому машинобудівному технікумі; від 1972 — у Чернігівській філії Київського політехнічного ін­ституту: 1974—85 — завідувач кафедри технології машинобудува­н­ня, 1982—1986 — директор; 1989—94 — завідувач одно­ймен­ної кафедри Черкаського інженерно-технологічного ін­ституту; 1994—96 — завідувач кафедри менеджменту, 1996—2006 — засновник та завідувач кафедри технологічних дисциплін Чернігівського ін­ституту економіки і управлі­н­ня. Наукові дослідже­н­ня: роз­робле­н­ня кон­структорських і технологічних засобів під­вище­н­ня якості виготовлених та від­новлюваних деталей машин, уніфікація різального інструмента, проєктува­н­ня технологічних процесів у машинобудуван­ні. Як поет дебютував 1994 ліричною збіркою «Коснувшись Вашего виска»; 1995—2004 видав ще 15 книг лірики і 3 — прози. 2004 опубліковано пісен­ник «Ювілейна муза», в якому зі­брані вірші поета, більшість з яких покладено на його ж музику. Очолював літературну студію при Чернігівському ін­ституті економіки і управлі­н­ня (від 1997), перша літературна збірка якої «Фортуна» ви­йшла друком 1999. Член літературної спілки «Чернігів» (від 1998).

Завантажити статтю