Трусевич Борис Іполитович
Визначення і загальна характеристика
ТРУСЕ́ВИЧ Борис Іполитович (Трусевіч Барыс Іпалітавіч; 24. 07(05. 08). 1892, м. Вітебськ, нині Білорусь — 15. 11. 1961, Мінськ) — білоруський лікар-терапевт. Доктор медичних наук (1943), професор (1934), академік АН Білоруської РСР (1956). Заслужений діяч науки Білоруської РСР (1947). Державні нагороди СРСР. Закінчив Університет св. Володимира у Києві (1916), де й працював 1918–20 (згодом Київський університет). Від 1920 був лікарем у м. Ростов-на-Дону (РФ). Від 1928 — у Мінському медичному інституті (з перервою): від 1943 — завідувач кафедри факультетської терапії; водночас 1945–49 –завідувач кафедри терапії Білоруського інституту удосконалення лікарів (Мінськ). Під час 2-ї світової війни — завідувач кафедри факультетської терапії Самаркандського медичного інституту (Узбекистан), завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб та інфекційних хвороб Сталінабадського медичного інституту (нині Душанбе). Головний терапевт Міністерства охорони здоров’я Білоруської РСР (1952–54). Вивчав патогенез гіпертонічної хвороби, стенокардії, інфаркту міокарда, ревматичних пороків серця. Запропонував методики пальпації нирок, безперервної перкусії грудної клітки, виявлення діагностичного шуму при недостатності клапанів аорти.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Материалы к проблеме острой сосудистой недостаточности. 1950; Сборник клинических рецептов. 2-е изд. 1954 (співавт.); Примерный план обследования больного в терапевтической клинике. 4-е изд. 1961 (співавт.); усі — Мінськ.
Рекомендована література
Завантажити статтю
