Щербаненко Джорджо
ЩЕРБАНЕ́НКО Джорджо (справжнє імʼя — Володимир Валерʼянович; 28. 07. 1911, Київ — 27. 10. 1969, м. Мілан, Італія) — італійський журналіст і письменник українського походження. Засновник італійського кримінального детективу, насамперед жанру «нуар». Його батько викладав латину та грецьку мови в Університеті св. Володимира у Києві, мати була італійкою. Батьки познайомилися у Римі та одружилися, далі родина періодично мешкала в обох містах. Початок 1-ї світової війни мати із сином застали в Італії, батько залишався у Києві. Наприкінці 1919 мати і син приїхали до Києва і дізналися, що батька розстріляли більшовики. Вони дісталися до Одеси, звідти — до табору для біженців у м. Трієст (Італія), з якого переїхали спочатку до Рима, а 1927 — до Мілана. Після смерті матері Щ. був змушений залишити навчання в школі через фінансову скруту. Працював токарем, водієм-рятувальником, бухгалтером, на початку 1930-х рр. — коректором, репортером, редактором у відомих жіночих журналах того часу. 1931 опублікував своє перше оповідання в журналі, 1934 перейшов на повний робочий день як журналіст. 1931—43 писав багатосерійні романи, переважно любовні, для жіночих журналів «Piccola» та «Novella». 1935 отримав італійське громадянство. 1940 почав писати журнальні романи для серії «Supergiallo Mondadori» під псевдонімами, під час 2-ї світової війни написав кілька статей для газети «Corriere della Sera». Хоча Щ. вважав італійську мову своєю рідною, він переймався тим, що його сприймали як «іноземця». У вересні 1943, коли Щ. намагався отримати університетську освіту з психології та неврології, Італію окупували німці. Він таємно перетнув кордон зі Швейцарією в Альпах і більше року проживав у таборах для біженців. У цей час писав романи, позначені похмурим настроєм, тоді ж сформувалося бажання працювати в жанрі «нуар». Незважаючи на важкі умови життя, він продовжував співпрацю в італійському журналі «Novelissima». 1945 повернувся до Італії, де разом із А. Ріццолі заснував щотижневий жіночий журнал «Bella». Крім того, у 1960-х рр. Щ. очолював жіночий журнал «Novella». Особливо популярними стали його колонки з відповідями на листи читачок, що прагнули порад в умовах консервативного італійського суспільства та швидкого економічного розвитку країни. Саме з тисяч таких листів Щ. брав історії для своїх романів та оповідань. Він писав надзвичайно багато (загалом понад 60 романів) і публікувався під псевдонімами, щоб убезпечити себе від претензій видавництв на ексклюзивну співпрацю. Літературний успіх і визнання Щ. здобув завдяки створеним приблизно в той же час кримінальним романам про молодого лікаря Д. Ламберті, якого після скасування ліцензії на медичну практику було засуджено до 3-х р. увʼязнення за те, що він активно сприяв евтаназії невиліковно хворої жінки. Після звільнення він став приватним детективом, який співпрацював із міланською поліцією. Перші романи цієї серії — «Venere privata» («Приватна Венера», «Traditori di tutti» («Тенета зради») — опубліковані 1966, «I ragazzi del massacro» («Молоді бузувіри») — 1968, «I milanesi ammazzano al sabato» («Міланці вбивають по суботах») — 1969. Романи принесли Щ. міжнародну репутацію, цьому сприяли і кілька екранізацій його текстів. 1968 він отримав французьку літературну премію «Grand Prix de littérature policière» у категорії «Найкращий іноземний роман». Від 1993 премію його імені щорічно вручають у м. Курмайор найкращим італійським письменникам, які працюють у жанрі «нуар». 2018 імʼям Щ. названо астероїд. Донька письменника Ч. Щербаненко видала написану нею біографію батька під назвою «Giorgio Scerbanenco. Il fabbricante di storie» («Джорджо Щербаненко. Виробник історій», Мілан, 2018). Твори Щ. перекладено українською мовою.
Завантажити статтю
Людина 
