Кобрин Василь Антонович
Визначення і загальна характеристика
КО́БРИН Василь Антонович (01. 01. 1938, с. Тучне, нині Перемишлян. р-ну Львів. обл.) — активіст руху на захист УГКЦ. Під впливом учителів став атеїстом, щоб уникнути впливу з боку віруючих батьків від 1953 мешкав і працював на Херсонщині. Під час служби в армії (1957–60) помирився з батьками та повернувся до віри. Закін. Львів. технікум громад. харчування (1969). Відтоді — на Львів. телевізій. заводі «Електрон». 1975 за відмову вийти на роботу у Великдень звільнений з роботи. 1976 надіслав ген. прокурору СРСР Р. Руденку заяву з протестом проти пограбування і руйнування церков. Активно виступав на захист прав греко-католиків, за що неодноразово зазнавав переслідувань з боку влади. У вересні 1982 разом із Й. Терелею (голова) та о. Г. Будзінським (секр.) заснував Ініціативну групу захисту прав вірних і Церкви на Україні, згодом перейм. у Комітет захисту Укр. Катол. Церкви, який очолював від грудня 1982 до грудня 1983 та від березня 1984. У 1983 разом із о. Г. Будзінським звернувся до міністра внутр. справ УРСР із закликом припинити антикатол. пропаганду і переглянути справу Й. Терелі (вони також заперечували правомірність т. зв. самоліквідації УГКЦ 1946). Опублікував низку статей із протестами проти політики рад. влади щодо релігії в самвидав. ж. «Хроніка Католицької Церкви на Україні». 12 листопада 1984 заарешт., 22 березня 1985 за звинуваченням у поширенні наклепів на рад. держ. і сусп. лад засудж. до 3-х р. ув’язнення. Покарання відбував у колоніях на тер. Хмельн. і Львів. областей. 1987 звільнений, повернувся до Львова. 1990 знову очолив Комітет захисту Укр. Катол. Церкви, який 1994 самоліквідувався (після легалізації УГКЦ потреба у його існуванні відпала). Реабіліт. 1993.
Рекомендована література
Завантажити статтю
