Кобрин Василь Антонович

КО́БРИН Василь Антонович (01. 01. 1938, с. Тучне, нині Пере­мишлян. р-ну Львів. обл.) — активіст руху на захист УГКЦ. Під впливом учителів став ате­їстом, щоб уникнути впливу з боку віруючих батьків від 1953 мешкав і працював на Херсонщині. Під час служби в армії (1957–60) помирився з батьками та повернувся до віри. Закін. Львів. технікум громад. харчува­н­ня (1969). Від­тоді — на Львів. телевізій. заводі «Електрон». 1975 за від­мову вийти на роботу у Великдень звільнений з роботи. 1976 надіслав ген. прокурору СРСР Р. Руденку заяву з протестом проти пограбува­н­ня і руйнува­н­ня церков. Активно ви­ступав на захист прав греко-католиків, за що неодноразово за­знавав пере­слідувань з боку влади. У вересні 1982 разом із Й. Терелею (голова) та о. Г. Будзінським (секр.) заснував Ініціативну групу захисту прав вірних і Церкви на Україні, згодом перейм. у Комітет захисту Укр. Катол. Церкви, який очолював від грудня 1982 до грудня 1983 та від березня 1984. У 1983 разом із о. Г. Будзінським звернувся до міністра внутр. справ УРСР із закликом припинити антикатол. пропаганду і пере­глянути справу Й. Терелі (вони також заперечували правомірність т. зв. самоліквідації УГКЦ 1946). Опублікував низку статей із протестами проти політики рад. влади щодо релігії в самвидав. ж. «Хроніка Католицької Церкви на Україні». 12 листопада 1984 заарешт., 22 березня 1985 за звинуваче­н­ням у поширен­ні наклепів на рад. держ. і сусп. лад засудж. до 3-х р. увʼязне­н­ня. Покара­н­ня від­бував у колоніях на тер. Хмельн. і Львів. областей. 1987 звільнений, повернувся до Львова. 1990 знову очолив Комітет захисту Укр. Катол. Церкви, який 1994 самоліквідувався (після легалізації УГКЦ потреба у його існуван­ні від­пала). Реабіліт. 1993.

Завантажити статтю