Селім Шакір
СЕЛІ́М Шакір (10. 04. 1942, с. Буюк-Асс, згодом Ласточкіне Роздольненського р-ну АР Крим, нині зняте з обліку — 18. 11. 2008, Сімферополь) — поет, перекладач, публіцист. Член НСПУ (1982). Голова Ради кримськотатарських письменників Кримського відділення НСПУ (1992–2008). Премія Міжнародного фестивалю тюркської поезії (Анкара, 1996). З родиною був депортований до Джамбайського р-ну Самаркандської обл. (Узбекистан). Закінчив Самаркандський університет (1971). У 1971–89 — власкор газети «Ленин байрагъы» («Ленінський прапор») у Самаркандській обл. 1989 повернувся до Криму: до 1997 — кореспондент, заступник головного редактора газети «Достлукъ»–«Къырым» («Дружба»–«Крим»), потім — головний редактор журналу «Йылдыз» («Зірка»). Автор поетичних збірок «Акъбардакъ» («Підсніжник», 1974), «Дуйгъуларым» («Почуття», 1979), «Севги алеви» («Полум’я кохання», 1982), «Уянув» («Пробудження», 1986), «Еллерни динъле» («Слухай вітри», 1990; усі — Ташкент), книги віршів і перекладів «Тюшюндже» («Роздумування», Сф., 1997). Твори С. публікували також у журналі «Эмель» (Туреччина), газетах «Къара денъиз» («Чорне море»), «Літературна Україна», вміщені в багатомовній антології поезії України «На нашій, на своїй землі» (К., 1995). Перекладав кримськотатарською мовою твори Т. Шевченка («Катерина»), В. Сосюри («Любіть Україну»), М. Гоголя («Женитьба»), А. Міцкевича («Кримські сонети»), а також В. Шекспіра, О. Пушкіна, О. Твардовського, А. Чехова, М. Лермонтова та ін. Брав участь у підготовці книги «Узакъ ве якъын Шевченко» («Далекий і близький Шевченко»), двотомного видання вибраних творів Лесі Українки «Бакъыйлы к авучындаки чечек» («Квітка на долоні вічності»), «Орман тюркюси» («Лісова пісня»).
Рекомендована література
- Осман А. Шаирни халкъ догъура (Поета народжує народ) // Йылдыз. 1992. № 3;
- Усеинова Г. Весенний порою вдохновения рождает стихи // Голос Крыма. 1997, 11 апр.;
- Сеферова Ф. А. Художественный мир Шакира Селима // Культура народов Причерноморья. 2008. № 125.
Завантажити статтю
.jpg){kind=small}
Людина 
