Сергієнко Микола Григорович

Визначення і загальна характеристика

СЕРГІЄ́НКО Микола Григорович (21. 05. 1941, м. Мерефа Харківського р-ну Харківської обл. — 26. 09. 1997, Харків) — біохімік. Доктор медичних наук (1985), професор (1987). Державна премія України у галузі науки і техніки (1993). Закінчив Харківський медичний інститут (1965), де й працював від 1968 (з перервою): завідувач центральної науково-дослідної лабораторії (1976–86), кафедри біохімії (1986–97), проректор з наукової роботи (1988–97). Був консультантом із нейрофізіології та нейробіохімії у Національному інституті неврології та нейрохірургії (Гавана, 1970–75). Наукові дослідження: біохімія нервової системи, роль медіаторних систем у формуванні рівня збудливості головного мозку, участь емоційних станів у розвитку реакцій стресу, роль біогенних амінів у розвитку судомного процесу, взаємодія нейромедіаторів та гормонів зі специфічними рецепторами. Розробив спосіб лікування епілепсії, в основі якого — стимуляція інтенсивності біосинтезу серотоніну в мозку хворих.

Завантажити статтю