Сєдак Ігор Микитович

СЄДА́К Ігор Микитович (03. 10. 1923, Полтава — 12. 01. 2009, Київ) — фахівець у галузі містобудування. Батько О. Сєдака. Заслужений архітектор УРСР (1977). Секретар правління СА СРСР і голова правління СА УРСР (1975–90). Почесний член Української академії архітектури та НАМУ (2004). Державна премія СРСР (1978). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (1951). Відтоді працював в інституті «УкрНДІпроєкт» (Київ), де пройшов шлях від архітектора до заступника начальника архітектурних майстерень; 1964–69 — керівник архітектурно-планувальної майстерні Київського НДПІ містобудування; 1969–76 — директор Українського інституту проєктування міст «Діпромісто» (Київ); від 1979 — доцент кафедри містобудування Київського університету будівництва та архітектури. Наукова діяльність присвячена проблемам формування та реконструкції планувальної та композиційно-просторової організації ландшафтних технологій. Зробив значний внесок у створення ландшафтної архітектури центру Донецька. Автор і співавтор значної кількості проєктних і конкурсних робіт: генеральних планів Великої Ялти (нині АР Крим), Сум, Донецька, Макіївки (Донецька обл.) та інших міст і селищ України; житлових і громадських споруд у Києві, Донецьку, Макіївці, Артемівську (нині Бахмут Донецької обл.), Одесі, Ялті, Алушті (нині АР Крим), Сімферополі, Сумах, Дніпрорудному (Запорізька обл.), Нововолинську (Волинська обл.), Червонограді (нині Шептицький Львівської обл.), Кременчуці (Полтавська обл.), Коростишеві (Житомирська обл.), Єревані; парків в Алушті, Сімферополі, Одесі, на Закарпатті, приміській зоні Києва; архітектурних частин понад 30 пам’ятників, меморіалів, погрудь.

Завантажити статтю