Сігорський Віталій Петрович

СІГО́РСЬКИЙ Віталій Петрович (19. 11. 1922, с. Бубнівська Слобідка Золотоніського пов. Полтавської губ., нині Золотоніського р-ну Черкаської обл. — 13. 08. 2007, Київ) — фахівець у галузі електроніки. Доктор технічних наук (1960), професор (1964). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1984). Закінчив Львівський політехнічний інститут (1949), де відтоді й працював; від 1953 — заступник директора та завідувач відділу Львівського інституту машинознавства і автоматики АН УРСР; від 1959 — заступник директора та завідувач відділу Інституту автоматики і електрометрії, згодом — завідувач відділу Інституту математики Новосибірського наукового центру АН СРСР (РФ); за сумісництвом — завідувач кафедри радіофізики і електроніки Новосибірського університету; 1964–74 — завідувач кафедри промислової електроніки, 1974–91 — завідувач кафедри теоретичної електроніки, від 1991 — професор кафедри фізичної та біомедичної електроніки Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Розробив теорію електричних кіл із багатополюсними компонентами і на її основі запропонував методи математичного моделювання електронних схем із застосуванням комп’ютерних технологій. Висунув і теоретично обґрунтував ідею проблемної адаптації систем автоматизованого проєктування, що сприяє підвищенню ефективності та надійності таких систем. Засновник наукової школи з теорії електронних кіл та автоматизації проєктування в електроніці. 2022 на фасаді 12-го корпусу Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» йому встановлено меморіальну дошку.

Завантажити статтю