Тирович Людвік
ТИРО́ВИЧ Людвік (15. 07. 1901, Львів — 17. 02. 1958, м. Лодзь, Польща) — графік. Член СХУ (1940). Навчався у львівських приватній Вільній академії мистецтв Л. Підгорецького (1920; викладачі Е. Піч, Ф. Вигживальський) та Художньо-промисловій школі (1921–22; викладач К. Сіхульський), Вищій школі образотворчих мистецтв у Варшаві (1923–26; викладачі В. Скочиляс, В. Ястшемовський, М. Котарбінський). Викладав у Львівському політехнічному інституті (1931–33) та Художньо-промисловій школі у Львові (1934–44). У 1945 виїхав до Лодзі, де працював директором Державної художньо-промислової школи. Основні галузі — ксилографія, гравюра на металі, літографія, книжкова графіка. Створював екслібриси, плакати, портрети. Засновник Спілки львівських художників-графіків (1934). Член групи «Рит» (1929), об’єднання «Artes». Учасник мистецьких виставок від 1930.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Портрет юнака» (1924), «Дівчина» (1928), «Автопортрет» (1929), «Стара церква лемків» (1920-і рр.), «Дорога до міста», «Жінка з гітарою», «Жінка перед дзеркалом» (усі — 1931), «Гуцули лісоруби», «За столом» (обидва — 1932), «Львів. Ратуша», «Білі голуби», «Благовіщення» (усі — 1933), «Сан-Джаміньяно» (1935), «Львів. Вулиця Підвальна» (1938), «Танок горців Карпат» (1939), «Натюрморт» (1930-і рр.).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
