Харчук Ніна Феодосіївна
Визначення і загальна характеристика
ХАРЧУ́К Ніна Феодосіївна (11. 01. 1948, м. Бережани, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл. — 06. 07. 2015, м. Боярка Києво-Святошинського, нині Фастівського р-ну Київської обл.) — мистецтвознавиця, журналістка, перекладачка, громадська діячка. Членкиня НСХУ (1984), НСЖУ (2001). Заслужена журналістка України (1998). Закінчила Київський університет імені Т. Шевченка (1972). У 1966–68 — молодший редактор видавництва «Мистецтво»; 1972–89 — літературний редактор, завідувач відділу редакції журналу «Образотворче мистецтво»; 1989–95 — завідувач наукової редакції «Мистецтво України» видавництва «Українська енциклопедія»; 1995–98 — парламентський оглядач газети «Час-Time»; 1998–99 — завідувач відділу політики газети «Час»; 1999–2000 — оглядач, спецкор газет «Столиця» і «Хрещатик»; 2000–02 — заступник головного редактора тижневика «Влада і політика»; 2002–04 — редактор «Українського часопису міжнародного права»; 2008–15 — відповідальний секретар журналу «Всесвіт». Водночас 1982–95 (з перервами) викладала в Академії мистецтв України (Київ). Членкиня НРУ (1989–99) та його Центрального проводу (1997–98). Авторка статей про творчість Т. Яблонської, М. Дерегуса, а також до 1-го тому енциклопедії «Мистецтво України» (К., 1995). В останні роки життя переклала українською мовою низку творів для вірменського й азербайджанського спецномерів журналу «Всесвіт».
Додаткові відомості
- Основні праці
- Етюди Тетяни Яблонської // Образотворче мистецтво. 1981. № 4; Буремність і ніжність. До 80-ліття М. Г. Дерегуса // Соціаліст. культура. 1984. № 12; There is a new system of elections in Ukraine! // Час-Time. 1997. № 38; Станція подвигу — Крути // Влада і політика. 2001, 26 січ.–1 лют.; Подорож із задоволенням і без моралі // Всесвіт. 2002. № 1–2; П’ять років без В’ячеслава Чорновола // Столиця. 2004. № 13.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
