Соболь Федір Мусійович

Визначення і загальна характеристика

СО́БОЛЬ Федір Мусі­йович (15. 02. 1895, с. Нове Зміївського пов. Харківської губ., нині Лозівського р-ну Харківської обл. — 02. 07. 1973, м. Краснодар, РФ) — хоровий диригент, видавець, музично-громадський діяч. Почесний член Всеросійського (1965), Українського (1970) музично-хорових товариств. 1914, будучи учнем Валківського реального училища (нині Харківська обл.), створив хор, який обʼ­єд­нав із хором жіночої гімназії (разом 100 чол.) і давав щомісячні концерти на користь поранених і сімей загиблих на 1-й світовій війні. 1916 вступив до Харківського університету та музичного училища на вокальне та диригентське від­діле­н­ня, організував загальностудійний хор (170 осіб), обʼ­єд­навши студентів університету й студенток Вищих жіночих курсів, з яким давав концерти на користь бідних студентів, обслуговував громадські заходи, гастролював селами й містами Лів­обереж­жя. 1920 наказом Наркомосвіти УСРР хор був взятий на державний бюджет під на­звою Центральний державний український хор (ДУХ). 1921 організував вокально-музичну студію на кафедрі мистецтва ІНО (за про­грамою нинішніх музично-педагогічних факультетів), водночас створив ното­друкарню, 1924 при Державному видавництві — музичний сектор, яким за сумісництвом керував до 1932. Упорядкував і на­друкував низку збірників хорових творів українських композиторів, пере­кладений українською мовою «Практичний курс гармонії» М. Римського-Корсакова, «Піанізм» В. Івановського та ін. 1932 пере­йшов на по­стійну роботу в Школу червоних старшин і Авіа-Будинок культури імені Й. Якіра. 1933 ре­пресований, від 1937 пере­бував на Далекому Сході, де працював за фахом. 1954 пере­їхав на Кубань, працював методистом Краснодарського кра­йового від­діле­н­ня Всеросійського хорового товариства, створив самодіяльні хорові колективи, консультував керівників хорів, популяризував українську музику.

Літ.: Лисенко І. Соболь Федір Мусі­йович (автобіо­графія) // Муз. культура України. К., 2008.

І. Д. Гамкало

Завантажити статтю