Тананаєв Іван Володимирович

ТАНАНА́ЄВ Іван Володимирович (22. 05(04. 06). 1904, с. Серпове Тамбовської губ., Росія — 28. 02. 1993, Москва) — хімік. Племінник М. Тананаєва. Доктор хімічних наук (1939), професор (1940), академік РАН (1958). Герой Соціалістичної Праці (1984). Державні нагороди СРСР. Сталінська премія (1949, 1951). Державна премія СРСР (1971). У 1921–22 навчався у Київській консерваторії, 1925 закінчив Київський політехнічний інститут, де відтоді й працював; від 1934 — у Тифліському індустріальному інституті (нині Тбілісі); від 1935 — в Інституті загальної та неорганічної хімії АН СРСР (Москва): 1949–93 — завідувач відділу рідких елементів, 1948–54 — заступник директора; водночас 1951–63 викладав у Московському інженерно-фізичному інституті; 1963–68 — у Московському інституті тонкої хімічної технології. Головний редактор журналу «Неорганические материалы» (1965–88). Розробив практично важливі методи визначення калію, цинку, фтору в плавиковому шпаті, апатитах, фосфоритах тощо, а також методи отримання надчистих кремнію, германію та інших напівпровідникових елементів; запропонував метод вивчення гетерогенних систем з малорозчинними компонентами (метод залишкових концентрацій Т.); дослідив фтористі сполуки актинідів, інших рідкісних елементів, що дозволило йому виявити низку закономірностей у зміні властивостей комплексних фторметалів. Провів фізико-хімічні дослідження фосфатів багатовалентних металів у широкому інтервалі температур, чим заклав основи синтезу технічно важливих термостійких матеріалів нових мінеральних зв’язуючих. Працював також у галузі хімії рідкісних елементів, займався вирощуванням монокристалів і їхніх сполук.

Завантажити статтю