Лаврентьєв Ігор Миколайович
Визначення і загальна характеристика
ЛАВРЕ́НТЬЄВ Ігор Миколайович (02. 12. 1930, м. Ростов-на-Дону, РФ — 08. 09. 2017, Харків) — архітектор. Член НСАУ (1966; був відповідальним секретарем Харківського відділення, керівником секції історії та теорії архітектури). Закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут (1955). Відтоді працював в Інституті «Харківпроєкт»: 1962–67 — головний архітектор проєктів, 1967–69 — начальник групи, 1969–72 — керівник архітектурної майстерні, 1972–95 — начальник технічного відділу, 1995–2003 — головний архітектор технічного відділу, 2003–15 — головний архітектор Інституту. Серед реалізованих проєктів — детальне планування центральної частини м. Кременчук Полтавської обл. (1963), генеральний план Харкова (1986) та концепція його розвитку до 2005 (1995), планування та забудова мікрорайонів № 311 (Соснова гірка), № 351 і № 421 (вулиця Клочовська), № 531 і № 533 (Салтівка), № 759 (Південні П’ятихатки), № 761 (Роганський масив; усі — 1960–80-і рр.) у Харкові; Палац культури Кременчуцької ГЕС (інтер’єри, 1956–58), Міжгалузевий територіальний центр науково-технічної інформації у Запоріжжі (1969–72); реконструкція критого Кінного ринку (1966–68), комплекс двох 9-поверхових житлових будинків на вулиці Клочківська, № 186 (1968–70), житловий будинок «Еталон» на вулиці Новгородська (нині Європейська), № 6 (1970–74), Центр науково-технічної інформації на проспекті Гагаріна (нині Аерокосмічний), № 4 (1970–75), Інформаційно-обчислювальний центр інституту «Оргтехбуд» на вулиці О. Яроша (1972–75), Дзержинський райвиконком на проспекті Леніна (нині Науки), № 17а (нині ЦНАП Шевченківського р-ну), універмаг на проспекті Тракторобудівників на Салтівці (обидва — 1973–75), Центр обслуговування засобів єдиної мережі ЕОМ на вулиці Котлова (нині Велика Панасівська, 1978–81), поштамт з АТС на вулиці Кірова (нині Молочна), № 6 (1977–84), житловий будинок на проспекті Гагаріна (нині Аерокосмічний), № 37б (2003–05), церква апостолів Петра та Павла біля входу до 13-го цвинтаря на вулиці Пушкінська (нині Г. Сковороди), № 108 (2003–06), церква св. Ольги на проспекті Московський (нині Герої Харкова), № 195а (2013–15). Досліджував проблеми міської забудови й охорони пам’яток, життєвий і творчий шлях харківських архітекторів, зокрема О. Бекетова, О. Лебфрейда, О. Молокіна, В. Петі, Б. Покровського, П. Роттерта, Л. Тюльпи, Ю. Цауне. Виконував графічні зображення сучасних будівель і архітектурних пам’яток. Автор низки статей в ЕСУ.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Проблемы архитектурной композиции Харькова // Строительство и архитектура. 1984. № 1; Харьков. Архитектура, памятники, новостройки. Х., 1985; 1987; Харьков вчера, сегодня, завтра. Х., 2002; 2004; Архитекторы Харькова. Х., 2008; Харьков и время... в статьях и медальйонах. Х., 2011 (усі — співавт.).