Вязовська Марина Сергіївна

ВЯЗО́ВСЬКА Марина Сергіївна (02. 12. 1984, Київ) — математик. Кандидат фізико-математичних (2010), доктор природничих (2013) наук, між­народний член НАН США (2025). Член Європейської академії (від 2021). Медаль Філдса (2022; за роз­вʼязок задачі про пакува­н­ня куль у 8-вимірному просторі). Орден «За заслуги» 1-го ступеня (2022). Під час на­вча­н­ня у Київському природничо-науковому ліцеї № 145 демонструвала високі результати на учнівських олімпіадах із математики. 2002 та 2005 здобула перші призи на між­народних студентських олімпіадах. Закінчила Київський університет імені Т. Шевченка (2006), де на­вчалася в аспірантурі (до 2009); одночасно — в Університеті м. Кайзерслаутерн (Німеч­чина, 2007; ступінь магістра). 2010 в Ін­ституті математики НАНУ (Київ) захистила кандидатську дисертацію «Нерівності для поліномів і раціональних функцій та квадратурні формули на сфері» (науковий керівник І. Шевчук), 2013 у Бон­нському університеті (Німеч­чина) — докторську дисертацію «Modular Functions and Special Cycles» / «Модулярні функції та особливі цикли» (наукові керівники Д. Цагір і В. Мюл­лер). Потім була постдокторантом у Берлінській математичній школі та Гумбольдтському університеті в Берліні. Від 2016 — доцент, від 2017 — професор, завідувач кафедри теорії чисел Федеральної політехнічної школи в м. Лозан­на (Швейцарія); від 2022 — старший науковий спів­робітник Ін­ституту математики Клея у м. Кембридж (шт. Мас­сачусетс, США). У 2010-х рр. 

Долучилася до виріше­н­ня задачі про пакува­н­ня куль — задачі комбінаторної геометрії про роз­міще­н­ня однакових куль в евклідовому просторі без їхнього взаємного пере­тина­н­ня (по­ставлена в 1500-х рр. англійськими математиками, лишалася недоведеною протягом кількох століть). 2016 їй вдалося роз­вʼязати задачу про пакува­н­ня куль у 8-вимірному просторі, а в спів­авторстві — в 24-вимірному. 2019 зі своїми колегами роз­вʼязала математичне рівня­н­ня, що ви­значає, як роз­міщується у 8- та 24-вимірних просторах нескінчен­на кількість точок, які від­штовхуються одна від одної. Також разом з А. Бондаренком і Д. Радченком зробила значний внесок у дослідже­н­ня сферичних дизайнів. Довела гіпотезу Кореваара та Меєрса про існува­н­ня малих кон­струкцій у довільних роз­мірах. У пре­стижному науковому журналі «Annals of Mathematics» на­друковано її праці «Optimal asymptotic bounds for spherical designs» (2013), «The sphere packing problem in dimension 24» (2017), «Universal optimality of the ?₈ and Leech lattices and interpolation formulas» (2022; усі — спів­авт.), «The sphere packing problem in dimension 8» (2017). 

Математичні здобутки В. від­значені низкою між­народних нагород, зокрема преміями Салема (2016), Ін­ституту математики Клея, «SASTRA Ramanujan», «The European Prize in Combinatorics» (усі — 2017), «Breakthrough Prize in Mathematics» (2018), «Ruth Lyttle Satter Prize in Mathematics», Ферма (обидві — 2019), Європейського математичного товариства, Фундації Дж. Латсіса (обидві — 2020).

Завантажити статтю