Першин Павло Миколайович

Визначення і загальна характеристика

ПЕ́РШИН Павло Миколайович (23. 12. 1890(04. 01. 1891), с. Бубинське Пермської губ., Росія — 11. 11. 1970, Київ) — економіст. Доктор економічних наук (1936, без захисту дисертації), професор (1924), академік АН УРСР (1948). Заслужений діяч науки УРСР (1966). Державна премія СРСР (1969). Державні нагороди СРСР. Закінчив Петроградський університет (нині Санкт-Петербург, 1916), де був залишений для підготовки до професорського звання на кафедрі політекономії і статистики. Від 1919 працював у Воронезькому сільськогосподарському інституті (РФ): від 1924 — професор, завідувач кафедр політекономії і статистики та економіки землеустрою і районного планування, декан землевпорядного факультету, проректор з навчальної частини; водночас 1930 — директор Воронезького інституту землеустрою; 1932–42 — завідувач кафедри народногосподарського планування і сільськогосподарської статистики Воронезького економіко-статистичного інституту; 1946–47 — завідувач кафедри планування, історії земельних відносин і землеустрою Харківського сільськогосподарського інституту; 1948–50 — директор, 1948–57 — завідувач відділу економіки сільського господарства, 1964–68 — завідувач відділу проблем розвитку земельних відносин і використання земельних ресурсів, 1968–70 — завідувач відділу аграрних проблем соціалізму Інституту економіки АН УРСР; 1950–57 — заступник голови, 1957–64 — голова Ради по вивченню продуктивних сил УРСР АН УРСР (обидва — Київ). Наукові дослідження: соціально-економічна теорія землеустрою, питання земельної ренти і власності, економічні закони, районне планування та планування сільськогосподарських населених місць, розміщення продуктивних сил, продуктивність праці у сільському господарстві, неподільні фонди. Засновник наукової школи економістів-аграрників. 1973 у Києві на будинку, де мешкав П., встановлено меморіальну дошку.

Завантажити статтю