Плієв Грис (Григорій)

Визначення і загальна характеристика

ПЛІ́ЄВ Грис (Григорій) (Плитæ Грис; 30. 10. 1913, с. Рук Тифліської губ., нині Дзауського р-ну, Південна Осетія, Грузія — 04. 03. 1999, м. Владикавказ, Північна Осетія–Аланія, РФ) — осетинський письменник, перекладач. Державна премія імені К. Хетагурова (1996). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив акторський факультет Державного інституту театрального мистецтва (1935) та Вищі літературні курси при Літературному інституті (1957) в Москві. Від 1935 — актор, 1946–48 — директор Північно-Осетинського драматичного театру (м. Орджонікідзе, нині Владикавказ); 1948–52 — головний редактор журналу «Мах дуг» («Наш час»). Як літератор дебютував 1929 добіркою віршів. Автор низки поетичних збірок («У крилаті роки», 1933; «Вірші», 1939; «Солдат», 1948; «Життя і смерть», 1963; «Сім черкесок», 1967), драматичних творів у віршах (трагедія «Чермен» та ін.). Перекладав осетинською мовою твори В. Шекспіра, Мольєра, Ф. Шиллера, російських поетів-класиків. П. побував в Україні (1937), відвідував Київ, Канів (нині Черкаська обл.), Одесу, Севастополь. Став одним із популяризаторів творчості Т. Шевченка в Осетії: переклав вірш «Маленькій Мар’яні», вступ до балади «Причинна» — «Реве та стогне Дніпр широкий», баладу «Тополя». В Осетії його названо видатним мислителем, який виступав за добробут і честь свого народу.

Завантажити статтю