Хільчевський Володимир Васильович
Визначення і загальна характеристика
ХІЛЬЧЕ́ВСЬКИЙ Володимир Васильович (17. 01. 1925, м. Бахмач, нині Ніжинського р-ну Чернігівської обл. — 11. 06. 2019, Київ) — фахівець у галузі технології машинобудування. Доктор технічних наук (1971), професор (1973). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Орден «За мужність» 3-го ступеня (1999). Закінчив Київський політехнічний інститут (1951), де від 1954 й працював (нині Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»): 1960–62 — завідувач кафедри опору матеріалів, 1973–91 — завідувач кафедри матеріалознавства і технології конструкційних матеріалів, водночас від 1973 — завідувач підготовчого відділення, від 2003 — професор кафедри лазерної техніки та фізико-технічних технологій. Наукові дослідження: дисипація енергії при складних коливаннях стрижневих систем та оболонок. Розробив новий прогресивний метод гарячого (плазмового) розмірного формування та зміцнення різальних кромок робочих органів ґрунтообробних і шляхових машин. Автор спогадів «Чорна піхота. Від солдата до академіка» (К., 2015).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Опір матеріалів. К., 1967; Рассеяние энергии при колебаниях тонкостенных элементов конструкций. К., 1977; Рассеяние энергии при циклическом деформировании материалов в сложном напряженном состоянии. К., 1981; Надежность трубопроводной пневмогидроарматуры. Москва, 1989; Несовершенная упругость материалов при сложных колебаниях. К., 1991; Колебания деформированных композитных конструкций. К., 1995; Розв’язування задач опору матеріалів у системі MathCAD. К., 1997; Основи методу скінченних елементів: Навч.-метод. посіб. Чг., 2003 (усі — співавт.).
Завантажити статтю
.jpg)
Людина 
