Сирник Ярослав

Визначення і загальна характеристика

СИ́РНИК Ярослав (31. 01. 1970, м. Кошалін, нині Західнопоморського воєводства, Польща) — український історик і громадський діяч у Польщі. Брат Івана і Марка Сирників. Доктор габілітований з історії (2010), професор (2023). Закінчив 4-й загальноосвітній ліцей у Леґниці з українською мовою навчання (1988), студіював історію в Університеті М. Склодовської-Кюрі у Любліні (1988–90) та у Вроцлавському університеті (1990–93). Працював у Міському архіві Вроцлава (1993–94); на приватних підприємствах (1994–2006); у Вроцлавській філії Інституту національної пам’яті (2006–20); водночас від 2011 — у Вроцлавському університеті: від 2016 — професор Інституту етнології та культурної антропології, за сумісництвом 2020–24 — продекан факультету історичних та педагогічних наук, 2022–23 — голова університетського комітету солідарності з Україною, від 2023 — уповноважений ректора зі співпраці з Україною. 2022–24 проводив волонтерські дистанційні заняття зі студентами Тернопільського педагогічного університету, Криворізького педагогічного університету (Дніпропетровська обл.), Донецького університету (Вінниця), Кам’янець-Подільського університету (Хмельницька обл.), Хмельницького університету управління та права. Основний напрям наукових досліджень — історія національних меншин у Польщі. 1988–90 — учасник відродження українських молодіжних організацій у Любліні та Вроцлаві, співзасновник Студентського українознавчого кола Вроцлавського університету. Член (1990–98), голова гуртка у Вроцлаві (1995–96) Об’єднання українців у Польщі (1993–96 входив до його Головної управи); 2007–10 — головний редактор «Українського альманаху». Співзасновник (2004), скарбник (2005–08), секретар (2008–12) Українського історичного товариства у Польщі, головний редактор його «Літопису…». Автор низки статей в ЕСУ.

Завантажити статтю