Усатенко Олег Вікторович

УСАТЕ́НКО Олег Вікторович (03. 01. 1946, м. Валуйки Бєлгородської обл., РФ) — фізик, фахівець у галузі нелінійної динаміки. Доктор фізико-математичних наук (2012), професор (2016). Закінчив Харківський університет (1969), де 1972—2000 й працював. Від 2000 — в Ін­ституті радіофізики та електроніки НАНУ (Харків): від 2013 — провід­ний науковий спів­робітник; водночас 1984—87 — в Університеті м. Кон­стантина (Алжир); 1995—97 — за­прошений професор Університету м. Ніцца (Франція); 2003—06 — дослідник Ін­ституту технології Університету м. Лінчепинґ (Швеція); 2007—08 — дослідник Ін­ституту фізики складних систем (м. Дрезден, Німеч­чина). Наукові дослідже­н­ня: ви­вче­н­ня роз­сія­н­ня поверх­невих ТМ поляризованих плазмон-поляритон­них хвиль кінцевою ділянкою плоскої межі метал—вакуум з імпе­дансом, що випадково флуктуює; аналіз рішень інтегрального рівня­н­ня, що повʼязує роз­сіяне поле з полем падаючих плазмон-поляритон­них хвиль, що є справедливим для довільної інтенсивності роз­сія­н­ня і довільних дисипативних властивостей середовища, що проводить; обчисле­н­ня диференціальної ентропії N-крокової бінарної стаціонарної ергодичної випадкової послідовності на основі методу адитивних ланцюгів Маркова.