Тітов Іван Трохимович
Визначення і загальна характеристика
ТІТО́В Іван Трохимович (20. 02(04. 03). 1875, м. Радомишль Київської губ., нині Житомирського р-ну Житомирської обл. — 27. 12. 1949, Мінськ) — лікар-патологоанатом. Доктор медицини (1904), професор (1927), академік АН Білоруської РСР (1940). Заслужений діяч науки Білоруської РСР (1939). Закінчив Університет св. Володимира у Києві (1898), де відтоді й працював (з перервою): від 1913 — приват-доцент кафедри патологічної анатомії; водночас 1913–23 — професор однойменної кафедри Київського жіночого медичного інституту. 1900–05 служив військовим лікарем. Від 1923 — завідувач кафедри патологічної анатомії та водночас — засновник і завідувач кафедри судової медицини Білоруського університету; від 1946 — завідувач відділу патології Інституту теоретичної і клінічної медицини АН Білоруської РСР (обидва — Мінськ). Наукові дослідження: патологічна анатомія чуми, склероми, онкологічних хвороб, ендемічного зобу, захворювань серцево-судинної і дихальної систем, епідемічного менінгіту, роль гельмінтів у патології людини.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Случай белой флегмоны (Phlegmone albiim). К., 1899 (співавт.); Об эхинококке костей // Сб. тр. в честь 30-летия пед. деятельности проф. В. Высоковича. К., 1907; К казуистике аппендицита на почве инородных тел. К., 1914; Руководство для практических занятий по патологической гистологии. Минск, 1924.
Завантажити статтю
