Столбін Олексій Петрович

Визначення і загальна характеристика

СТО́ЛБІН Олексій Петрович (03. 11. 1922, с. Тьоткіне, нині Курської обл., РФ — 17. 11. 2020, Суми) — прозаїк. Член НСПУ (1974). Премії імені М. Трублаїні (1985), імені М. Хвильового (2002). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив Сумський педагогічний інститут (1953). Працював учителем, директором шкіл Конотопського р-ну (Сумська обл., 1949–61), заступником директора Сумського обласного інституту вдосконалення вчителів, першим заступником завідувача Сумського обласного відділу народної освіти. Від 1975 — на творчій роботі. Керівник обласного літературного об’єднання (1974–85), голова Сумської обласної організації НСПУ (1985–2001). Засновник альманаху літераторів Сумщини «Слобожанщина» (1991). У повістях, оповіданнях та нарисах С. писав про сучасну школу, її проблеми, формування дитячої особистості. Майже всі твори перекладені російською мовою. Автор книг «Школа і життя» (X., 1961), «Школа романтиків» (1965), «Шкільне лісництво» (1970; обидві — Київ; рос. перекл. — Москва, 1973; видана великим накладом, стала настільною книгою багатьох шкільних лісництв у СРСР), «Через терни... З історії Сумської письменницької організації» (С., 1998). Упорядник видань «Голодомор на Сумщині 1932–1933» (1993), «Антологія літератури Сумщини» (1995), «Тороки: книги в книзі» (вип. 1–2, 1996–98; усі — Суми). 2007 на фасаді будівлі бібліотеки-філії № 3 у Сумах, що названа ім’ям С., йому встановлено меморіальну дошку.

Завантажити статтю