Пиріг Любомир Антонович

Визначення і загальна характеристика

ПИРІ́Г Любомир Антонович (01. 03. 1931, м. Рогатин, нині Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл. — 19. 10. 2021, Київ) — лікар-нефролог, громадський діяч. Чоловік Т. Панченко. Доктор медичних наук (1978), професор (1988), член-кореспондент НАНУ (1991), академік НАМНУ (1993). Дійсний член НТШ (2017). Заслужений діяч науки і техніки України (1992). Державна премія України в галузі науки і техніки (2009). Премія імені О. Гірника (2005). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (2007). Народний депутат України (1990–94). Закінчив Львівський медичний інститут (1954). Працював 1958–62 у Київському НДІ клінічної медицини; 1962–73 — у Київському медичному інституті: від 1972 — завідувач кафедри лікувальної фізичної культури і лікарського контролю; 1973–2002 — завідувач відділення терапевтичної нефрології та 1976–90 — заступник директора з наукової роботи Інституту урології АМНУ; водночас 1995–2010 — завідувач, від 2010 — професор кафедри нефрології Національної медичної академії післядипломної освіти (обидва — Київ). Головний нефролог МОЗ України (1979–93). Президент Світової федерації українських лікарських товариств (2000–16), Української асоціації нефрологів (1982–2005), перший президент Всеукраїнського лікарського товариства (1990–2007). У ВР України — голова підкомісії з питань збереження генетичного фонду нації, захисту людини від небезпечних екологічних факторів Комісії з питань здоров’я людини. Член Головної редакційної колегії ЕСУ. Заклав наукові основи нефрокурортології, організації нефрологічної допомоги в Україні. Наукові дослідження: демографічна ситуація, стан здоров’я населення України, організація охорони здоров’я, біоетика, медична деонтологія, українська медична термінологія. Запропонував концепцію еволюції та класифікацію гломерулонефриту. Автор книг спогадів «Було колись…» та «День за днем… Рік за роком…» (обидві — Київ, 2013), публіцистичних праць, зокрема з питань філателістики.

Завантажити статтю