Пиріг Любомир Антонович

ПИРІ́Г Любомир Антонович (01. 03. 1931, м. Рогатин, нині Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл. — 19. 10. 2021, Київ) — лікар-нефролог, громадський діяч. Чоловік Т. Панченко. Доктор медичних наук (1978), професор (1988), член-кореспондент НАНУ (1991), академік НАМНУ (1993). Дійсний член НТШ (2017). Заслужений діяч науки і техніки України (1992). Державна премія України в галузі науки і техніки (2009). Премія імені О. Гірника (2005). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (2007). Народний депутат України (1990—94). Закінчив Львівський медичний ін­ститут (1954). Працював 1958—62 у Київському НДІ клінічної медицини; 1962—73 — у Київському медичному ін­ституті: від 1972 — завідувач кафедри лікувальної фізичної культури і лікарського контролю; 1973—2002 — завідувач від­діле­н­ня терапевтичної нефрології та 1976—90 — за­ступник директора з наукової роботи Ін­ституту урології АМНУ; водночас 1995—2010 — завідувач, від 2010 — професор кафедри нефрології Національної медичної академії післядипломної освіти (обидва — Київ). Головний нефролог МОЗ України (1979—93). Президент Світової федерації українських лікарських товариств (2000—16), Української асоціації нефрологів (1982—2005), перший президент Всеукраїнського лікарського товариства (1990—2007). У ВР України — голова під­комісії з питань збереже­н­ня генетичного фонду нації, захисту людини від небезпечних екологічних факторів Комісії з питань здоровʼя людини. Член Головної редакційної колегії ЕСУ. Заклав наукові основи нефрокурортології, організації нефрологічної допомоги в Україні. Наукові дослідже­н­ня: демо­графічна ситуація, стан здоровʼя населе­н­ня України, організація охорони здоровʼя, біо­етика, медична деонтологія, українська медична термінологія. За­пропонував концепцію еволюції та класифікацію гломерулонефриту. Автор книг спогадів «Було колись…» та «День за днем… Рік за роком…» (обидві — Київ, 2013), публіцистичних праць, зокрема з питань філателістики. Автор низки статей в ЕСУ.

Завантажити статтю