Панчук Богдан-Ґордон-Річард

Визначення і загальна характеристика

ПАНЧУ́К Богдан-Ґордон-Річард (08. 02. 1915, с. Мічам, провінція Саскачеван, Канада — 20. 06. 1987, м. Монреаль, провінція Квебек, похований у м. Оквілл, провінція Онтаріо, Канада) — український педагог, журналіст, громадський діяч у Канаді. Навчався у педагогічній школі м. Саскатун (1934–35), де став активним членом Союзу української молоді (складова частина Союзу українців самостійників). Відтоді вчителював. 1939 вступив до Саскачеванського університету, однак навчання перервала війна. Від 1940 — у Військово-повітряних силах Канади, пройшов підготовку з радіозв’язку. Наприкінці 1941 призначений на службу до канадських військових сил, розміщених у Європі. 6 червня 1944 брав участь у висадці союзних військ у Нормандії, служив у Франції, Бельгії, Нідерландах, Німеччині, часто відвідував Велику Британію. Від травня 1945 був одним із головних організаторів допомоги українським біженцям, переміщеним особам у Європі, вживав заходи проти їх примусової репатріації до СРСР. Співзасновник і директор Центрального українського допомогового бюро (ЦУДБ) в Лондоні. У травні 1946 повернувся до Канади, був звільнений із військової служби, але в жовтні того ж року знову приїхав до Лондона на чолі Канадської місії допомоги українським жертвам війни (діяла до липня 1947). Відвідував табори для переміщених осіб у різних країнах Європи. Повторно став директором ЦУДБ і очолював його до грудня 1947. Був також активним прихильником Української національної ради та УАПЦ. У серпні 1950 призначений європейським представником Комітету українців Канади, у березні 1951 — представником Злученого українсько-американського допомогового комітету. Очолював українську редакцію Міжнародної служби Канадської телерадіомовної корпорації (1952–55); учителював у Монреалі (1955–80). У Монреальському університеті здобув ступені бакалавра (1956) і магістра (1961). У 1980–87 — ректор Інституту імені св. П. Могили в Саскатуні. Автор спогадів «Heroes of Their Day: The Reminiscences of Bohdan Panchuk» («Герої свого дня: спогади Богдана Панчука», Торонто, 1983), у яких розповів про військову місію в Європі, різні життєві ситуації воєнної та повоєнної доби, патріотичну місію українця в чужомовному середовищі. У рукописах залишилися його праці «Canadian Ukrainians in Seven Decades of Canadian History» («Канадські українці за сім десятиліть історії Канади» (1959), записи російською та українською мовами радіопередач і сценарії передач на радіо «Вільна Європа» (1950–70).

Завантажити статтю